Чи варто припиняти це безумство? Спойлер +візуал

"Спадкоємиця крізь час" продовжує радувати читачів щоденними оновленнями. 

Не знаєш, що тебе очікує завтра...

А тим часом наша Міра вчиняє безумство: 

Він стояв біля вікна, спиною до мене, дивлячись у чорноту, що пропливала за склом. Я сповільнила крок, хоча щось усередині — не моя воля, я це чітко усвідомлювала — вперто штовхало вперед. Зуравія кричала десь на самому дні свідомості, намагалася перехопити контроль, вигукнути щось розсудливе й шляхетне про пристойність і незнайомих чоловіків уночі. Але у цьому тілі тепер головною була я, справжня Міра, тому я її заглушила і відсунула на задній план.

Він обернувся, ще до того як я наблизилася на відстань витягнутої руки. Ніби відчув мене раніше, ніж я сама зрозуміла, що вже стою поруч.

---

Слів не було, зараз вони взагалі здавалися безглуздими, недоречним, як спроба заговорити уві сні. А це й справді нагадувало сон — той самий, у якому чоловік із портрета простягав руку крізь позолочену раму, і я щоразу прокидалася із серцем, що калатало так, ніби я справді торкнулася чужих пальців.

Мій погляд ковзнув нижче — на підборіддя з ледь помітною ямочкою, яку вдень я б навіть не зауважила, а зараз чомусь бачила виразніше за все інше в цьому напівтемному вагоні. Потім — вище, до губ. Не встигла й подумати, що роблю, як тіло вже саме нахилилося вперед, підкоряючись чомусь, що було сильнішим за розум, сильнішим за обережність, сильнішим навіть за досвід Зуравії, яка зараз була замкнена у найдальшому кутку моєї свідомості.

Це не могло бути реальністю. Не о третій ночі, не в потязі, не з незнайомцем, чиє ім'я я навіть не знала. І все ж мої вуста торкнулися його губ — обережно, майже невагомо, наче питання, яке боїться почути відповідь.

На секунду весь світ навколо перестав існувати...

Читайте 21 розділ уже завтра о 6:00, а тим часом запрошую переглянути попередні розділи книги 

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Гарно✨

avatar
Дикий Степ
18.08.2026, 10:15:14

Жінка з чоловіком - це природньо. А де ж безумство?

Показати 2 відповіді
Дикий Степ
18.08.2026, 10:52:40

Любава Олійник, От якби слон з мишою - ото було б безумство!)

avatar
Вікі Дрейк
18.08.2026, 10:30:38

❤️❤️❤️❤️❤️

Любава Олійник
18.08.2026, 10:48:15

Вікі Дрейк, ❤️❤️❤️

avatar
Лана Рей
18.08.2026, 10:12:41

Класний візуал ❤️

Любава Олійник
18.08.2026, 10:13:45

Лана Рей, Дякую❤️ що за цінили

avatar
Христина Вілем
18.08.2026, 10:06:54

Дуже гарно❤️

Любава Олійник
18.08.2026, 10:12:46

Христина Вілем, Дякую ❤️.

avatar
Наталя Дотепчук
18.08.2026, 08:48:02

Краса ❤️❤️❤️

Любава Олійник
18.08.2026, 09:01:27

Наталя Дотепчук, і емоції ❤️❤️❤️

avatar
Олена Кондак
18.08.2026, 08:35:30

Який чудовий візуал.А прода ще палкіга і спекотніша ❤️❤️❤️❤️

Любава Олійник
18.08.2026, 08:45:22

Олена Кондак, Щиро радію, що сподобалася. Про Зуравію ми знаємо уже багато, а от Міру тільки починаємо пізнавати. А виявляється, вона досить непередбачувана

Який гарний уривок і візуал ❤️

Любава Олійник
18.08.2026, 08:04:08

Морвенна Мун (Morwenna Moon), Рада, що сподобався❤️

avatar
Ромул Шерідан
18.08.2026, 01:05:09

❤️❤️❤️

Любава Олійник
18.08.2026, 08:02:08

Ромул Шерідан, Дякую

Інші блоги
Книги безкоштовно онлайн: усі 15
Друзі, усі мої книги можна читати онлайн безкоштовно, тут, на Букнеті. Їх уже 15: історії про другий шанс і таємних дітей, дракони й перевертні, містика, різдвяний роман у Карпатах і книга про війну, яку я пройшов сам. Обирайте
Дракони світу "Сейфра".
Я обожнюю драконів! Будь-яких. Великих, малих, добрих, злих, лускатих, пухнастих, крилатих і безкрилих, з довгими вусами або рогами... У фентезійному світі роману «Сейфра» теж є дракони. Але вони трохи відрізняються
Знижка на "Піжмурки з Тінню"
"Піжмурки з Тінню" ❤️ Я ніколи не ставила почуття вище обов’язку. Завжди знала, що рука моя обіцяна кронпринцу. А доля – сісти на престол імперії поряд з вінценосним чоловіком. І не сказати, що мене це бодай
А вам цікаво? ❤️
— В тобі зараз надто багато сили, щоб її зв’язати, феніксе, — чоловік злегка схилив голову, демонструючи покору, — тож можеш не боятися. — Я вас не боюся! — відрубав Каміль. — Ви, пустельні хробаки, весь
Зміна обкладинки
Змінилася обкладинка до мого любовного фентезі “Коли оживає камінь” Це історія про Анну, яка потрапила у книгу, яку читала. Їй відомий сюжет, проте події почали розвиватися не так, як повинно бути. Дівчина опинилася
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше