Привіт, мої любі читачі!

Ось і вийшла 12 глава історії «Кіт, яким став моїм». Повний місяць минув, залишивши позаду страх, прокляття і відчай, але... забравши свою ціну.

Ранок після ритуалу приніс тишу, спокій та омріяне диво. Бастіан залишився людиною — назавжди, без вороття до котячої подоби. Його золоті очі більше не мають вертикальних зіниць, а на тілі лишилися тільки світлі лінії від рун. Вони нарешті вільні кохати без страху, що наступна мить розлучить їх або поверне Басю у пухнасту форму.

Про що 12 глава?

- Ціна спокою: Андрій чесно відчуває порожнечу — частина його минулого (спогади про колишнього, перший поцілунок з ним) тьмяніє і перетворюється на пил. Проте найважливіше — його перша зустріч із рудим муркотуном, його тепло та 120 років очікування — залишилися з ним.

- Котячі звички нікуди не зникають: Бастіан хоч і став стовідсотковою людиною, але все ще обожнює, коли його чухають за вушком, і досі по-людськи, низько й задоволено муркоче від задоволення.

- Повернення додому: Попереду на хлопців чекає повернення до нашого рідного Івано-Франківська, у затишну квартиру, де почнеться їхнє нове, справжнє життя.

Ця глава вийшла неймовірно ніжною, сповненою м'якої пристрасті та полегшення. Вони вибороли своє щастя ціною частинки душі, і це було варте всього.

Авторці сумно бо 13 глава буде фінальною. 

Кіт, який став моїм

А також нагадую, що Бастіан та Андрій беруть участь у флешмобі до місяця прайду Райдужні сторінки від авторки Аріни Лінк та маєте шанс долучитись до участі. А також можете підтримати усіх авторів, прочитавши роботу, яка вам до вподоби клікаючи на лінк.

Дякую, що залишаєтеся зі мною, читаєте, коментуєте та підтримуєте зірочками. Ваша віддача надихає писати далі! ❤️

Ваша Ulyana Summers