Додано
11.06.26 19:56:56
❀❀❀ Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" ❀❀❀
Вітаю! Нова глава книги "Живий метал. Прокляття крил" вже опублікована.
❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁
Здається, мисливець доброту відьми не оцінив. І добра справа Жадани вилізла боком. А для безмагічної відьми зіткнення з мисливцем (особливо злим) – історія, яка веде до неоднозначного закінчення. Ото дійсно правдиве прислів'я: "Не роби добра – не отримаєш зла."☹️
Чи зможе відьма-травниця без магії захистити себе? Як гадаєте?
❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁
Приємного читання!
____________________________
Я розумію, що кожен має право сам вирішувати як витрачати життя, але завдання лікарки допомогти. В незалежності від вподобань пацієнта. Бо пацієнт може передумати, а от смерть зворотної дії не має. Так… мені було страшно і за Даріеля, і за Яро. Бо я бачила, що цей самовбивця не жартував.
Ці мисливці довбонуті! Я звісно, чула що вони ідейні, але ж не до таких меж. Як батьки мисливі можуть вчили своїх дітей не поважати цінність життя?
Ця риса мисливців і Яро мене бісила, я сприймала це як дурість. Недалекоглядність.
– Життя без честі нічого не варте! От зараз подивишся чого вартує те довбане життя, коли тебе перемоли, сплюндрували, розтерли на попіл істотність! Моралістка довбана! – випалив Яро...
_____________________
MargFed
259
відслідковують
Інші блоги
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Поговоримо трохи? Прода на книгу “Обійми за регламентом” на сайті. А поки, заходьте до смачної осінньої історії . Колись побачила в мережі щось схоже та захотіла зробити й собі. Обожнюю цей аромат. Напевно, найкращий
А як у вас відбувається з наступними книгами? Першу свою книгу «Пригоди дачного синдикату» я написала на одному диханні. Вона ніби сама вилетіла — на настрої, на натхненні. Друга книга теж народилася досить легко. А
Мабуть, одна з найбільш прикрих для мене речей у письменництві це різниця між сценою у голові й тією ж сценою на сторінці. Вони наче близнюки, тільки одного з них плекали і пестили, а іншого - пережував і виплюнув лінивець. Часом
– Ви погляньте, хто тут у нас! Нахмурившись, андран звернула у провулок, сподіваючись, що однокурсники продовжать свій шлях і не стануть її переслідувати. – Андране, ти куди це поспішаєш? – пролунав за нею гучний

8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♥️♥️♥️
Олена Ранцева, Дякую!
❣️❣️❣️
Ромул Шерідан, Дякую!
✨️❤️❤️❤️✨️
Ганна Літвін, Дякую!
Не пощастило їй...
Василенко Сергій, Так отож, вічно так. Добрим людям не везе:)
❤️❤️❤️
Ася Кас, Дякую!
❤️❤️❤️
Ольха Елдер, Дякую!
❤️❤️❤️❤️
Ulyana Summers, Дякую!
❣️❣️❣️
Віталій Козаченко, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати