– Ви погляньте, хто тут у нас!

Нахмурившись, андран звернула у провулок, сподіваючись, що однокурсники продовжать свій шлях і не стануть її переслідувати.

– Андране, ти куди це поспішаєш? – пролунав за нею гучний сміх. – Ходи, вип’єш з нами! Чи ми для тебе недоладна компанія?

Арлас скривилася. Вона відчувала, що нічого хорошого від спілкування з ними чекати не варто. Хлопцям явно хотілося розважитися. І вони не знайшли нічого кращого, ніж причепитися до неї.

Навряд чи, звісно, все зайде далі насмішок і безглуздих жартів. Але терпіти їх зараз у андрана не було жодного бажання.

Вона ледве стримала порив перейти на біг, хоча й чула, що компанія пішла за нею. Але якби побігла, це б подіяло на них наче спусковий гачок. Тоді сто відсотків сприйняли б за жертву. Спрацював би інстинкт. Арлас це чудово розуміла. Тому йшла, хоч і швидко, але не демонструючи невпевненості.

– Стій, тобі кажу! – крикнули їй услід.

– Ідіть, куди йшли, – похмуро кинула вона через плече.

Встигла помітити, як студенти перезирнулися. Потім обличчя одного скривилося уїдливою посмішкою.

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

УСІХ ЗАПРОШУЮ!

Мій ТікТок , де можна знайти цікаві візуали та відео на мої книги.