Знижка на "Піжмурки з Тінню"

"Піжмурки з Тінню"

❤️ Я ніколи не ставила почуття вище обов’язку. Завжди знала, що рука моя обіцяна кронпринцу. А доля – сісти на престол імперії поряд з вінценосним чоловіком.
І не сказати, що мене це бодай трохи засмучувало.
Але один танець. Один погляд в чорні, мов найтемніша безодня, очі. І я… більше собі не належу.
От тільки біда – належу я не своєму нареченому. А тому, кому байдужа.
Що б зробила на моєму місці вихована есса? Стерпіла й забула!
Що зробила я? Звабила. Принизила. І втекла.
Проте, хто сказав, що він мені це спустить?
Отже, все почалося в день, коли його високість кронпринц прибув на свята на честь наших заручин. Коли сонячне світло вривалось в вікно з ароматами солодких апельсинів і свіжої здоби. Хоча… може й значно раніше.
Втім… про все по черзі.

– Монстри ж не мають інтелекту, – одними губами промовила я. – І магія їм недоступна. 

– Хтозна, – не погодився Даклі. – Є теорія, що тролі, гобліни, вампіри… ну і не лише, насправді вихідці з Сірих земель. І ця теорія має право на життя, враховуючи той факт, що до появи Щита весь кордон контролювати було неможливо. До всього, всі вони досить обережно підібрали місця для життя. Гобліни живуть у підземеллях, тролі на болотах чи горах. Вампіри розосередились між людьми і не світяться. Надто вразлива раса, попри свою силу. І так, якщо гобліни і тролі інтелектом похвалитись не можуть, то вампіри – навпаки. Тож, якщо припустити, що теорія вірна, чом би не припустити, що по той бік Щита є й маги. 

– О, боги! – видихнула я. 

– Забудьте, ейро. На богів давно немає жодної надії, – глухо промовив ейр Хайто, задумливо роздивляючись сірий туманний пейзаж за вікном. – Але ваші слова доводять, що вчинив я правильно. 

І тільки після цього він таки глянув на мене. На коротку мить мені здалось, що в сірих очах крізь впевненість і рішучість проблиснуло почуття провини. І одразу ж зникло. Але й того вистачило, аби в мене занило в підребер'ї від передчуття майбутніх неприємностей. 

Але на мої душевні метання ейр Хайто не звернув жодної уваги. Він дістав вже знайомий мені артефакт з ящика столу, натиснув лише йому відому комбінацію символів, і стіна за його спиною розчинилася, відкриваючи чорний провал таємного ходу. Ну, чи таємної кімнати. 

В мене від обличчя відхлинула остання кров. І слова ейра Хайто я почула вже крізь шум у вухах. 

– Гадаю, почуте вас достатньо вразило, аби усвідомити всю серйозність ситуації, ессе Аттахар. 

– Більше, ніж ви можете собі уявити, ейр Хайто, – у відповідь пролунало до болю знайомим голосом. 

І мені довелося прикликати всю свою силу волі й витримку, аби бодай не розревітися. 

От і… все, Рі. Прийшов кінець і службі, і… свободі.

Всім гарного недільного вечора. З любовʼю і теплом, ваша О. Гуйда!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Halyna Shchyrba
22.11.2026, 20:39:00

Книга варта !!!
Точно не пошкодуєте!!!
❤️

Показати 3 відповіді
Олена Гуйда
22.11.2026, 20:44:08

Halyna Shchyrba, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Челендж «вибір факультету» у світі Ashterr
Побачила цікавий челендж від Елани Чунту і просто не змогла встояти. Я не буду довго розказувати про персонажів, замість того, як краще покажу, якби пройшов сам відбір, якщо мої герої потрапиои на нього. Зліва направо:
✨ "Коли ти підеш..." - оновлення о 21.00✨
❤️ "Коли ти підеш..." Вона вирішила більше не піддаватися його чарам. Але одна несподівана зустріч і всі її обіцянки собі летять шкереберть. Олексій знову вміє бути ніжним, говорити правильні слова й змушувати
Анна | Буктрейлер | Озвучка
“Анна та будиночок з ґудзиками”— це казка про те, як ми вчимося не тікати від страху, а знаходити світло всередині себе. Вона нагадує: минулого не змінити, але його можна прикрасити добрими вчинками. Бо іноді, щоб
Хто вирішуватиме?
Вітання найкращим у світі читачам! Вісімнадцять років тому вона відмовила йому, а сьогодні зустріла в офісі. Тепер він — її новий бос. Банально? Так, досить поширено серед любовних романів, але… Це не проста історія,
6 розділів до завершення ⭐️
Привіт, любі ❤️ Фінішна пряма дійсно близько :( З однієї сторони сумно, а з іншої, я буду рада відпустити цих героїв і почати нову (до речі новорічну) історію! Діліться, чи важко вам прощатися зі своїми книгами/героями?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше