Додано
31.08.26 06:24:37
В голові було значно краще!
Мабуть, одна з найбільш прикрих для мене речей у письменництві це різниця між сценою у голові й тією ж сценою на сторінці. Вони наче близнюки, тільки одного з них плекали і пестили, а іншого - пережував і виплюнув лінивець.
Часом дуже хочеться просто підключити до мозку USB і натиснути експорт.
Це мій біль на останній тиждень. Бувають дні, коли ти пишеш, аж дим з вух йде. А буває от як зараз)))
Сподіваюся, у вас був кращий тиждень! ✨
Julia Shperova
114
відслідковують
Інші блоги
Запрошую згадати або відкрити для себе гумористичне фентезі «Сваха під прикриттям»! Уявіть: настав час шукати принцу наречену. Традиційні бали — це дорого, довго, та ще й за безпеку гостей відповідай. Король
Сіту вже вивела зображення із зовнішніх камер. На екранах розгортався краєвид на Врата. Точніше, не так — на ВРАТА. Це була гігантська споруда, що висіла в небутті й освітлювалася холодним світлом місцевої зорі Сигми-Рьярд.
Вітаю, мої чудові ♥️ Одна чудова авторка, яку із задоволенням читаю, а саме Марія Залевська, ввела цікаву рубрику - походи книжкових героїв у гості одне до одного. І я її безсовісно позичаю))) А отже, завтра Кай
Всім привіт моїм читачам! ❤️ Сьогодні в Забороненому Кадрі: Минуле іноді повертається зовсім неочікувано. Навіть тоді, коли ти докладаєш усіх зусиль, аби залишити його далеко позаду. Настя навчилася жити за власними
Для «Порталу у Жагу» майже все готово, тож ділюся з вами. Залишилося всього кілька днів на вичитку і редагування. Тож запрошую поки до першої книги циклу про потраплянку до світу (не)книжкових чоловіків «Портал

10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені здається, тут ще є один момент: коли ми прокручуємо сцену в голові, то віддаємо їй стільки творчої енергії та роботи мозку, що до моменту, коли починаємо переносити все це на папір, уже трішки «перегораємо». І тоді здається, що на сторінці все зовсім не так, як було в голові. Хоча насправді просто мозок уже втомився від цієї сцени, бо він її до цього сто разів прожив)))
Наталя Дотепчук, Я щось таке чула) що мозку все одно чи реальність чи вигадка - і поки ти там собі надумував, він вже втомився від сцени і "давай далі". Я так рада, що так багато підтримки від всіх тут) і що в стількох людей було те саме! Це найкраща підтримка, дякую Вам!
Буває таке, на жаль((
Ромул Шерідан, Так, життєве життя))
Часто буває так, що я чітко бачу певну сцену, йду до неї половину книжки, потім розписую до найдрібніших деталей і вкладаю всю енергію. А потім виявляється, що вона геть змінює стиль та загальне враження від історії. І доводиться її видаляти, хоча саме через неї, власне, книга і починалася. Я вже сприймаю це як частину творчого процесу. Так теж буває.
Белла Ісфрелла, Ооооооо, так! Пишеш її, пишеш, а вона там просто...ламає все! І так прикро, ти ж старався....
Та нічого, Ви праві, це частина процесу :) дякую за підтримку!
Та, нормально, з усіма буває)))
Анастасія Газе, Дякую за підтримку)))
В мене пів книги було такої, в голові було круто, а на ділі не пішло, видалила книгу , потім колись повернусь
Анастасія Коулд, Кардинальне рішення! Чому б ні. Не думаю, що покину те, що пишу зараз, але кілька вихідних точно буде)
Ох, дуже знайоме відчуття. Бажаю, щоб наступний тиждень нарешті подарував те саме «дим з вух», але вже від натхнення.
Ейларіс Вальєн, Красно дякую)))) сподіваюся, що так і буде!
❤️❤️❤️
Eugene, Дякую))
Чомусь в уяві книга краща ніж в реальності, а от чому так ніяк не зрозумію...
Вілена Озерська, 100%....неможливо просто взяти і перенести все в реальність)
❤️❤️❤️
Nazar Svitlana, Дякую))
✨❣️✨
MargFed, Дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати