Додано
31.08.26 06:24:37
В голові було значно краще!
Мабуть, одна з найбільш прикрих для мене речей у письменництві це різниця між сценою у голові й тією ж сценою на сторінці. Вони наче близнюки, тільки одного з них плекали і пестили, а іншого - пережував і виплюнув лінивець.
Часом дуже хочеться просто підключити до мозку USB і натиснути експорт.
Це мій біль на останній тиждень. Бувають дні, коли ти пишеш, аж дим з вух йде. А буває от як зараз)))
Сподіваюся, у вас був кращий тиждень! ✨
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти✨❣️✨
❤️❤️❤️
Чомусь в уяві книга краща ніж в реальності, а от чому так ніяк не зрозумію...
❤️❤️❤️
Ох, дуже знайоме відчуття. Бажаю, щоб наступний тиждень нарешті подарував те саме «дим з вух», але вже від натхнення.
В мене пів книги було такої, в голові було круто, а на ділі не пішло, видалила книгу , потім колись повернусь
Часто буває так, що я чітко бачу певну сцену, йду до неї половину книжки, потім розписую до найдрібніших деталей і вкладаю всю енергію. А потім виявляється, що вона геть змінює стиль та загальне враження від історії. І доводиться її видаляти, хоча саме через неї, власне, книга і починалася. Я вже сприймаю це як частину творчого процесу. Так теж буває.
Та, нормально, з усіма буває)))
Мені здається, тут ще є один момент: коли ми прокручуємо сцену в голові, то віддаємо їй стільки творчої енергії та роботи мозку, що до моменту, коли починаємо переносити все це на папір, уже трішки «перегораємо». І тоді здається, що на сторінці все зовсім не так, як було в голові. Хоча насправді просто мозок уже втомився від цієї сцени, бо він її до цього сто разів прожив)))
Буває таке, на жаль((
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати