На безстроковому марафоні цього разу прочитав книгу Ріни Март "Відун". Власне, я її і взяв тому, що й так планував прочитати і навіть вже почав хх)) Але то нюанси.

Що можна сказати?

Це, безперечно, цікаве й насичене фентезі. Тут є і магія, і інші світи, і міфічні істоти, битви та протистояння - і все це зв'язане між собою гарним сюжетом.

Це ще й етнічне фентезі - бо присутні відсилки до стародавніх традицій-обрядів, вищезгадані казкові істоти та слов'янські боги, а деякі з них є навіть одними з головних персонажів.

Це ще й фентезі з елементами детективу. Хоча в останніх розділах ГГ вже не сильно щось визнає та розслідує (що є його основною діяльністю у світі людей), а більше крокує туди, куди веде доля... Але інтрига зберігається до кінця, і до останньої миті неясно, хто Зло, а хто Добро, а потім починаєш розуміти, що чітко вираженого Зла й Добра взагалі-то й немає.

Тобто, така собі "сіра мораль" теж присутня, тільки без властивої класичному сірому/темному фентезі похмурості.

Романтична лінія теж в наявності - вона не сильно виставляєтсья напоказ, але тягнеться тонкою ненав'язливою ниточкою майже через всю книгу, а під кінець - грає важливу роль у розв'язці.

Ну і нежданчик в кінці порадував)) Тут і відсилка до можливого продовження, і натяк, що безсистемні зв'язки в особистому житті іноді тягнуть за собою наслідки. На початку мені ця риса ГГ не дуже подобалась, потім все стало на місця.

Слова типу "інфраструктура" і "температура" якось не дуже вписуються в світ - їх би замінити якимись відповідниками, і було б ідеально.

В цілому, всім раджу ❤️☀️