Шлях виснажив загін. Сили закінчуються, надія на відпочинок стає майже примарною. Але там, де інші бачили лише глухий кут, Зорн побачив двері.

Ворота, що не відкривалися віками, підкорилися магу, оголивши те, про що Цитадель воліла б забути назавжди. Це не просто прихисток від холоду — це місце, де архітектура минулого шепоче про забуту велич і приховані загрози.
Каліда вступає у гру, правил якої ще не знає. Фортеця мовчить, але її пил уже відчуває чужинців.

 Музичний супровід. Для цього розділу я обрала Ruelle — Empires. Епічний, впевнений і водночас просякнутий відлунням минулих епох, цей трек ідеально передає атмосферу забутої величі. Він стане чудовим помічником, щоб глибше зануритися в момент, коли перед героями розчиняються гранітні стіни.

Чи привели їх до порятунку, чи в пастку, з якої не існує виходу?
Яку ціну доведеться заплатити за знання, що сховані в цих чорних стінах?
Відповідь вже чекає в новій главі "Фортеця забутого хаосу"