Пишу, бо не можу не писати. Як, здається, більшість з нас) В голові крутиться і треба розказати ту історію, щоб не здуріти. Ну і ще, якась жага всередині - поділитися власними думками з іншими. Не те щоб світові були потрібні ще письменники, радше, через можливість це робити. Обожнюю, коли знаходжу серед письменників тих, в кого голос схожий на мій. І думаю, що може хтось знайде в мені свій голос також.
Бо це як у інших людей існуючи хобі для душі, так і у мене з письменництвом))). Ну, а ще тому що поки я не напишу того, що хочуть персонажі, ці сцени так і будуть крутитися в моїй голові=).
Я пишу, бо чуствую, шо я сильна пісатільніца!
Пишеться конєшно тяжело. Но я должна нести цей груз.
Це сутьба! Мір нуждаєцся в якісних пісательніцах. І я бачу шо своїм письмом улучшаю с каждим разом цей мір. І мір отвічає взаємністю – він сотворив мане.
Мені завіснікі мільйон раз прозрачно намікали шоб я кинула писать.
Але я не ведусь.
пишу і пишу, ще і ще.
Почав писати в травні минулого року — це допомогло мені пережити важку втрату. Вигаданий світ виявився кращим і теплішим за той, що оточував мене тоді. Потім процес просто дуже сподобався і став хорошою звичкою. Тому продовжую писати й зараз.
Я пишу, бо іноді мої думки стають гучнішими за навколишній світ. Переносячи їх на сторінки, я ніби відпускаю те, що носила в собі. Книги стають місцем, де мої страхи, мрії та почуття знаходять голос. І з кожною написаною історією мені стає трохи легше дихати.
Я почала писати після народження малечі бо потроху просто божеволіла від годин, проведених у тиші й постійному колі однакових справ.
Я бачу свої книги в голові, ніби маленькі картинки. Іноді навіть чую, як говорять героїв.
У мене завжди була дуже жива уява. І пам’ятаю, як ще у школі написала твір, який навіть відправили на конкурс… Уже не пам’ятаю, чим він закінчився, але вчителька української мови завжди казала мені: Тобі треба писати книги. Просто ти не дуже посидюча"
Svitlana Anosova, Як зараз пам'ятаю, твір на вільну тему в класі. "Як з'явилась людина ". Я описав що нас засилили інопланетяни. Це було років 30 назад. Вона поставила двійку. Але я гарно все описав.((((. От тобі і вільна тема
Вітаю, мої чарівні! Відразу дві новини для вас: Анамнез бажання (18+) залишиться безкоштовною в процесі. Дуже дякую всім за підтримку книги! Вона для мене в першу чергу терапевтична, бо описує саме мій власний досвід, пережитий
Ромул Шерідан Між двома подихами Коли я читаю книгу, і там усе йде загалом гладенько, без непосильних перешкод, я кажу собі: так не буває. “Але це ж фантастика!” – суперечить інший мій голос. І у фантастиці
У моїй голові вже розігрався цілий мафіозний серіал, і тепер мені потрібно перенести все це на сторінки книги. Тож хочу повідомити вам графік виходу нових розділів «Власної гри»: Щочетверга та щонеділі О
Частина волосся якимось дивом зачепилася за металевий декоративний завиток на високому стільці, який я перед цим трохи відсунула. Я потягнула пасмо. Стало тільки гірше. — Ну звичайно. А як інакше. Довелося
Чоловіки обираючи між психологічним трилером, тру краймом та іншою літературою ділились 50 на 50. У той час як 77% жінок обирали таки першу категорію. Мене зацікавила ця статистика. Та як людині, яка нещодавно надихнулась
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПишу, бо не можу не писати. Як, здається, більшість з нас) В голові крутиться і треба розказати ту історію, щоб не здуріти. Ну і ще, якась жага всередині - поділитися власними думками з іншими. Не те щоб світові були потрібні ще письменники, радше, через можливість це робити. Обожнюю, коли знаходжу серед письменників тих, в кого голос схожий на мій. І думаю, що може хтось знайде в мені свій голос також.
Хелена Власенко, ❤️ ну в серденько)..
Дякую
Бо це як у інших людей існуючи хобі для душі, так і у мене з письменництвом))). Ну, а ще тому що поки я не напишу того, що хочуть персонажі, ці сцени так і будуть крутитися в моїй голові=).
Оксана Маркова, ❤️
Я пишу, бо чуствую, шо я сильна пісатільніца!
Пишеться конєшно тяжело. Но я должна нести цей груз.
Це сутьба! Мір нуждаєцся в якісних пісательніцах. І я бачу шо своїм письмом улучшаю с каждим разом цей мір. І мір отвічає взаємністю – він сотворив мане.
Мені завіснікі мільйон раз прозрачно намікали шоб я кинула писать.
Але я не ведусь.
пишу і пишу, ще і ще.
Грудна Жаба, Не ведись, манера письма супер!!!!
Я бачу фільм в голові і перекладаю його в літери. І отримую задоволення, а ще я так розслабляюся.
Агнія Бурне, надихнули)))
Мене змусили. Пробував чинити опір, але виходить поки погано ⚞^. .^⚟
Кіт Анатолій, Насци їм у тапок, котику, тим хто змушував
Пишу, бо мені хочеться створювати рідною мовою рядки, що дарують тепло й приємні емоції.
Куранда Валерія, Піднімем цю цілену❤️
Тому що мені сказали що , я ніколи не зможу це зробити .
Larysa Samoryha, Знайомо?
Скидаю емоційний баласт, щоб тримати себе в соціально припустимих рамках☺️
Агнія Бурне, Оу))
Почав писати в травні минулого року — це допомогло мені пережити важку втрату. Вигаданий світ виявився кращим і теплішим за той, що оточував мене тоді. Потім процес просто дуже сподобався і став хорошою звичкою. Тому продовжую писати й зараз.
Я пишу, бо іноді мої думки стають гучнішими за навколишній світ. Переносячи їх на сторінки, я ніби відпускаю те, що носила в собі. Книги стають місцем, де мої страхи, мрії та почуття знаходять голос. І з кожною написаною історією мені стає трохи легше дихати.
Анастасія Котляр, Ух як лагідно) дякую за відповідь
Бо хочу)
Очерет, Прямо в точку
Я почала писати після народження малечі бо потроху просто божеволіла від годин, проведених у тиші й постійному колі однакових справ.
Я бачу свої книги в голові, ніби маленькі картинки. Іноді навіть чую, як говорять героїв.
У мене завжди була дуже жива уява. І пам’ятаю, як ще у школі написала твір, який навіть відправили на конкурс… Уже не пам’ятаю, чим він закінчився, але вчителька української мови завжди казала мені: Тобі треба писати книги. Просто ти не дуже посидюча"
Svitlana Anosova, Як зараз пам'ятаю, твір на вільну тему в класі. "Як з'явилась людина ". Я описав що нас засилили інопланетяни. Це було років 30 назад. Вона поставила двійку. Але я гарно все описав.((((. От тобі і вільна тема
Бо не можу цього не робити)
Кайла Броді-Тернер, Гарно сказано і влучно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати