Пишу, бо не можу не писати. Як, здається, більшість з нас) В голові крутиться і треба розказати ту історію, щоб не здуріти. Ну і ще, якась жага всередині - поділитися власними думками з іншими. Не те щоб світові були потрібні ще письменники, радше, через можливість це робити. Обожнюю, коли знаходжу серед письменників тих, в кого голос схожий на мій. І думаю, що може хтось знайде в мені свій голос також.
Бо це як у інших людей існуючи хобі для душі, так і у мене з письменництвом))). Ну, а ще тому що поки я не напишу того, що хочуть персонажі, ці сцени так і будуть крутитися в моїй голові=).
Я пишу, бо чуствую, шо я сильна пісатільніца!
Пишеться конєшно тяжело. Но я должна нести цей груз.
Це сутьба! Мір нуждаєцся в якісних пісательніцах. І я бачу шо своїм письмом улучшаю с каждим разом цей мір. І мір отвічає взаємністю – він сотворив мане.
Мені завіснікі мільйон раз прозрачно намікали шоб я кинула писать.
Але я не ведусь.
пишу і пишу, ще і ще.
Почав писати в травні минулого року — це допомогло мені пережити важку втрату. Вигаданий світ виявився кращим і теплішим за той, що оточував мене тоді. Потім процес просто дуже сподобався і став хорошою звичкою. Тому продовжую писати й зараз.
Я пишу, бо іноді мої думки стають гучнішими за навколишній світ. Переносячи їх на сторінки, я ніби відпускаю те, що носила в собі. Книги стають місцем, де мої страхи, мрії та почуття знаходять голос. І з кожною написаною історією мені стає трохи легше дихати.
Я почала писати після народження малечі бо потроху просто божеволіла від годин, проведених у тиші й постійному колі однакових справ.
Я бачу свої книги в голові, ніби маленькі картинки. Іноді навіть чую, як говорять героїв.
У мене завжди була дуже жива уява. І пам’ятаю, як ще у школі написала твір, який навіть відправили на конкурс… Уже не пам’ятаю, чим він закінчився, але вчителька української мови завжди казала мені: Тобі треба писати книги. Просто ти не дуже посидюча"
Svitlana Anosova, Як зараз пам'ятаю, твір на вільну тему в класі. "Як з'явилась людина ". Я описав що нас засилили інопланетяни. Це було років 30 назад. Вона поставила двійку. Але я гарно все описав.((((. От тобі і вільна тема
Схоже, в нас ще один привід для маленького свята... «Більше ніж просто секс» потрапив у віджет! Якщо ви ще не знайомі з цією історією, то не зволікайте. Це історія про людей, які вчаться довіряти. Про вибір між
Мирного дня, любі! Я з важливою новиною! На роман «Дружина імператора. Його солодкий трофей» діє ЗНИЖКА! Про що ця історія? Він — Алістер, Імператор Півночі, людина, для якої війна — це єдина зрозуміла
Вчора офіційно завершився квір-літературний флешмоб «Райдужні сторінки» на Букнеті. Цей місяць Прайду став для мене по-справжньому особливим, адже саме в цей час стартувала історія Поліни та Влади — «Спекотний
Цей марафон я вже проводила двічі, і щоразу він показував чудові результати. Тому вирішила зробити його регулярним — раз на один-два місяці. Його мета — взаємне читання, підтримка авторів та знайомство з новими книгами.
Трохи про міфи вже було, ось тут тема Пантеони та Міфи про українську міфологію Але чимало авторів, які використовують міфологію у своїй творчості, постають перед важливою проблемою. Можливо, для когось це й не має значення,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПишу, бо не можу не писати. Як, здається, більшість з нас) В голові крутиться і треба розказати ту історію, щоб не здуріти. Ну і ще, якась жага всередині - поділитися власними думками з іншими. Не те щоб світові були потрібні ще письменники, радше, через можливість це робити. Обожнюю, коли знаходжу серед письменників тих, в кого голос схожий на мій. І думаю, що може хтось знайде в мені свій голос також.
Хелена Власенко, ❤️ ну в серденько)..
Дякую
Бо це як у інших людей існуючи хобі для душі, так і у мене з письменництвом))). Ну, а ще тому що поки я не напишу того, що хочуть персонажі, ці сцени так і будуть крутитися в моїй голові=).
Оксана Маркова, ❤️
Я пишу, бо чуствую, шо я сильна пісатільніца!
Пишеться конєшно тяжело. Но я должна нести цей груз.
Це сутьба! Мір нуждаєцся в якісних пісательніцах. І я бачу шо своїм письмом улучшаю с каждим разом цей мір. І мір отвічає взаємністю – він сотворив мане.
Мені завіснікі мільйон раз прозрачно намікали шоб я кинула писать.
Але я не ведусь.
пишу і пишу, ще і ще.
Грудна Жаба, Не ведись, манера письма супер!!!!
Я бачу фільм в голові і перекладаю його в літери. І отримую задоволення, а ще я так розслабляюся.
Агнія Бурне, надихнули)))
Мене змусили. Пробував чинити опір, але виходить поки погано ⚞^. .^⚟
Кіт Анатолій, Насци їм у тапок, котику, тим хто змушував
Пишу, бо мені хочеться створювати рідною мовою рядки, що дарують тепло й приємні емоції.
Куранда Валерія, Піднімем цю цілену❤️
Тому що мені сказали що , я ніколи не зможу це зробити .
Larysa Samoryha, Знайомо?
Скидаю емоційний баласт, щоб тримати себе в соціально припустимих рамках☺️
Агнія Бурне, Оу))
Почав писати в травні минулого року — це допомогло мені пережити важку втрату. Вигаданий світ виявився кращим і теплішим за той, що оточував мене тоді. Потім процес просто дуже сподобався і став хорошою звичкою. Тому продовжую писати й зараз.
Я пишу, бо іноді мої думки стають гучнішими за навколишній світ. Переносячи їх на сторінки, я ніби відпускаю те, що носила в собі. Книги стають місцем, де мої страхи, мрії та почуття знаходять голос. І з кожною написаною історією мені стає трохи легше дихати.
Анастасія Котляр, Ух як лагідно) дякую за відповідь
Бо хочу)
Очерет, Прямо в точку
Я почала писати після народження малечі бо потроху просто божеволіла від годин, проведених у тиші й постійному колі однакових справ.
Я бачу свої книги в голові, ніби маленькі картинки. Іноді навіть чую, як говорять героїв.
У мене завжди була дуже жива уява. І пам’ятаю, як ще у школі написала твір, який навіть відправили на конкурс… Уже не пам’ятаю, чим він закінчився, але вчителька української мови завжди казала мені: Тобі треба писати книги. Просто ти не дуже посидюча"
Svitlana Anosova, Як зараз пам'ятаю, твір на вільну тему в класі. "Як з'явилась людина ". Я описав що нас засилили інопланетяни. Це було років 30 назад. Вона поставила двійку. Але я гарно все описав.((((. От тобі і вільна тема
Бо не можу цього не робити)
Кайла Броді-Тернер, Гарно сказано і влучно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати