«Що він взагалі тут робив? Навіщо прийшов і на що сподівався? Аль не мав відповідей на його дурні запитання, якщо навіть сам Марк не міг їх знайти.
  Він спокійно повернувся до класу, так і не сказавши тих слів вибачення, які не давали йому спокою останні дні. 
  —Останнім часом у тебе такі перепади настрою, що мені навіть страшно.–звернулася до нього Стася, коли він не дуже обережно приземлився на стільчик, зачепивши книжки на краю парти.—Розберися вже в собі.
  —Якраз займаюся цим.–буркнув він, підіймаючи розкидані речі.»