Чому я почав писати «попіл Елариса»
Світ не загинув за один день.
Він просто навчився жити серед руїн.
Кажуть, деякі місця краще не шукати. Старі фортеці, загублені острови, покинуті маєтки, над якими сама реальність поводиться неправильно. Але люди завжди йдуть туди, куди не слід.
Особливо якщо там можуть ховатися відповіді.
«Попіл Эларіса» — це історія про світ, що пережив катастрофу, про давні таємниці, забуті війни та людей, які випадково опиняються в центрі подій, значно більших за них самих.
Я давно хотів створити похмуре фентезі, де руїни приховують не лише минуле, а й щось набагато небезпечніше. Історію про дружбу, втрати, таємниці та силу, яка ніколи не повинна була прокинутися.
І це лише початок.
Бо інколи найстрашніше — не те, що залишилося в руїнах.
А те, що руїни можуть пробудити всередині тебе.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати