Чому я почав писати «попіл Еларіса»

Світ не загинув за один день.

Він просто навчився жити серед руїн.

Кажуть, деякі місця краще не шукати. Старі фортеці, загублені острови, покинуті маєтки, над якими сама реальність поводиться неправильно. Але люди завжди йдуть туди, куди не слід.

Особливо якщо там можуть ховатися відповіді.

«Попіл Эларіса» — це історія про світ, що пережив катастрофу, про давні таємниці, забуті війни та людей, які випадково опиняються в центрі подій, значно більших за них самих.

Я давно хотів створити похмуре фентезі, де руїни приховують не лише минуле, а й щось набагато небезпечніше. Історію про дружбу, втрати, таємниці та силу, яка ніколи не повинна була прокинутися.

І це лише початок.

Бо інколи найстрашніше — не те, що залишилося в руїнах.

А те, що руїни можуть пробудити всередині тебе.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Папа а зроби щоб там були Кріпери!
Папа а зроби щоб там були Кріпери! З такою предявою сказав мені син. І ви знаєте я зроблю! Кріпери це щось з майнкрафта. Колеги знаєте. І я це залюбки добавлю. І він ще стільки ідей мені накидав.Огого но це буде завтра. А
Оновлення, картиночки і важливе питання про 18+)
Добрий вечір любителям фентезі! "Терміново потрібна відьма": оновлення на сайті ;) А ось уривочок і візуал)) Груба лайка вирвалася з мого рота одночасно з тим, як Ренар знову зробив той жест пальцями. Я застигла
Її погляд.
Вітаю, любі букнетівці! Запрошую на оновлення "Моя ЗНАЙДА", яке уже у ваших книжечках: Після вибору імен ми більше ні про що не розмовляємо. Лише обмінюємося глибокими, проникливими поглядами, сповненими сенсу.
В’язень з Позамежжя: промо відео і ще дещо :)
Вітаю! ☺️ Я загалом не дуже люблю писати блоги. Мені весь час здається, що я говорю в порожнечу. Але, можливо, іноді варто це робити, навіть якщо в коментарі прийдуть лише мої улюблені колеги ❤️ І цей блог для тих,
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше