(поліція моралі видалила попередній допис за надто відверті "очі", імовірно, тож це перезалив для тих, хто міг пропустити анонс нової глави. Сподіваюсь, що тут "очі" не такі відверті)

Золота клітка не просто зачинилася — вона почала перетворюватися на могилу. Просте натискання на «оплату» запускає протокол, який не залишає свідків: отруйний газ, дрони-вбивці та холодний голос системи, що оголошує її «аномалією». Лаванду вириває з лап смерті таємничий рятівник, але втеча виявляється лише початком нового кошмару. Посеред безкрайнього холоду космосу вона опиняється замкненою в кораблі з чоловіком, який знає про неї забагато, і перед лицем Синдикату, який ніколи не зупиняється на півдорозі. Що вона таке, якщо її хочуть стерти з лиця всесвіту? І чи справді свобода — це те, чого вона потребує, коли на кону стоїть щось значно глибше за виживання?

Емоційний спектр глави

• Панічний жах.

• Агресивний спротив.

• Гірка розгубленість.

• Холодний цинізм.

• Метафізичне відчуження.

Ебонітова Орхідея. Глава 5. Протокол стирання