Мама для донечки мільйонера — оновлено!

Вітаю!

Запошую до нового розділу роману "Мама для донечки мільйонера".

✨✨✨

— Віто, — чоловік ледь усміхається. — Повірте моєму досвіду. Люди втомляться обговорювати це значно швидше, якщо ми не почнемо підливати масла у вогонь.

Закушую губу, його слова виглядають логічно. Десь підсвідомо я розумію, що він має рацію. Будь-які виправдання лише сильніше розпалять інтерес охочих побазікати. Але прийняти це все одно важко. Бо можу уявити які коментарі зараз пишуть під постами, диванні експерти.

— Мені неприємно, що через мене постраждаєте ви, — раптом кажу тихо.

Роман хмуриться.

— Через вас? — напружено перепитує.

— Ну так... Ваша репутація. Бізнес. Ви ж відома особистість, а я ж по суті ніхто...

Він несподівано тихо сміється.

— Віто, моя репутація переживала й гірші моменти.

— Але ж... — спантеличено кліпаю і шалено нервую.

— А ось за вас я хвилююся значно більше. — надто серйозно заявляє він.

Книга тут...

Приємних емоцій!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віккі Грант
11.05.2026, 13:55:31

✨✨✨

Інші блоги
✨я три роки на Букнет✨
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Анонс на пристрасть
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Коли ситуації повторюються
Чи бувало у вас, що та сама ситуація повторювалась через декілька років? Можливо, стосувалася вона не безпосередньо вас, а рідних, друзів чи знайомих? Коли ти повертаєшся в минуле і розумієш: «так, я пережив це». І наче
Про «зимову зустріч»
Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
Роздуми письменниці
Мені здається, у кожного читача є та сама книга… Після якої ще кілька днів ходиш і не можеш відійти.. Та, де герої стали майже рідними. Де якийсь момент розбив серце. Або навпаки — зібрав тебе по шматочках. Розкажіть,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше