Привіт, мої любі читачі❤️❤️❤️

Я ще не маю готової книги…
але вже маю історію, яка тихо живе в мені❤️

Вона про дівчину на ім’я Яся.
І про чоловіка, якого вона кохала лише одного разу в житті.

Йому було двадцять два.
Їй — сімнадцять.

Вони зустрілися випадково.
Один танець, один погляд… і світ став іншим.

А потім — розлука.

  • Роки.
  • Життя.
  • Обов’язки.

І кохання, яке мало б згаснути…
але не згасло.

Він писав їй листи, які ніколи не мав писати.
Вона жила, знаючи, що жоден інший чоловік не стане для неї ним.


І, можливо, колись…
вони зустрінуться знову.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крісті Ко
01.05.2026, 09:24:23

Гарна ідея. Натхнення та наснаги для написання нової історії. ❤️❤️❤️

Svitlana Anosova
01.05.2026, 09:49:28

Крісті Ко, Щиро дякую! ❤️ Дуже приємно, ваші слова надихають творити далі!

avatar
Лана Рей
01.05.2026, 09:28:24

❤️❤️❤️

Svitlana Anosova
01.05.2026, 09:48:22

Лана Рей, ❤️❤️❤️❤️❤️

avatar
Вікі Дрейк
01.05.2026, 09:40:15

❤️❤️❤️

Svitlana Anosova
01.05.2026, 09:48:15

Вікі Дрейк, Дякую ❤️

avatar
Віккі Грант
01.05.2026, 08:53:14

Думаю у Вас всей вийде, чудова історія❣️❣️❣️

Svitlana Anosova
01.05.2026, 09:47:54

Віккі Грант, Дякую вам! Мені дуже приємно, і це додає натхнення! ❤️

Інші блоги
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше