Який же кіберпанк без нео-нуару? Рокові жінки, розваги за межею та інші спокуси... Все загрожує бідному чУловіку))  Новий візуал до розділу "На дні".

"

“Морське дно” подобалося колишньому кіборгові переважно через дві речі: по-перше, сюди нечасто заглядали його студенти; по-друге, заклад, на відміну від більшості подібних, мав гарний вигляд. “Фішкою” клубу був величезний акваріум зі справжніми, принаймні на перший погляд, рибами. Акваріум здіймався з першого поверху клубу аж до третього. Роберт усівся на кушетці перед ним, неквапливо потягував випивку. Пара дайверів занурилася десь на глибину другого поверху та годувала невеликих акул. Хлопець тримав відерце з кормом, а дівчина годувала хижаків найвибагливішими способами. Але пара давала виставу для когось по той бік акваріума, і Робертові залишилося сумнівне задоволення милуватися їхніми сідницями.

До Роберта підбігли дві молоді дівчини та потягли його на танцювальний майданчик. “Все ж наскочив на студенток, — із зітханням подумав чоловік. — Добре хоч це не мої.” Дівчата були молоді, набагато молодші за Майю. На них були однакові напівпрозорі футболки, на одній була коротка спідниця, на іншій — ще коротші шорти. Та, яка першою підбігла до нього, нахилилася до Роберта та загорланила на вухо:

— Чого сумуєш, татусю?!

— Життя сумне, — відповів “татусь”.

— То з’їж це й не живи! — з цими словами дівчина запхала Робертові до рота “піратську бомбу”.

Чоловік розкусив капсулу, і шипучий вміст залив його рот, змусивши язик заніміти. Його бойові наніти відразу розпізнали шкідливу речовину капсули. Це були новомодні сполуки, які обходили захист стандартних клубних нанітних ін’єкцій. Проте якраз від подібних речей захищали їхні військові “старші брати”. Роберт призупинив дію нанітів на максимально дозволені п’ять хвилин і склав дівчатам компанію на декілька треків. Потім притулив одну до одної та по-тихому вислизнув. Дівчата не помітили цього, несамовито танцюючи та час від часу здригаючись від істеричного реготу."