Блог з позиції читача ✨️
(так, тьотю знову потягнуло на нехудожку, не звертайте уваги ☺️)
Ми ж всі не тільки автори, а ще й читачі. Тож сьогодні буде блог з позиції людини, яка читає на саміздаті багато різножанрової літератури, в тому числі авторів-початківців. І в якої око сіпається від деяких моментів.
Автори, будь ласка, не робіть так!
(мова піде саме про тексти, а не просування,
стосується будь-якого жанру)
✅ Пролог. Ви виросли на класичній літературі і вважаєте, що будь-який твір повинен починатися з прологу? Нічого не маю проти. Але якщо в ньому не відбувається нічого цікавого, і, більше того, зрозумілого, а щоб допетрати, хто всі ці люди в пролозі, треба прочитати половину твору, за яку ви вже 30 раз забули про той пролог, то навіщо він потрібен?
✅ Герой. Для мене, мабуть, 70% цікавості твору міститься саме в героях. Дуже відчувається, коли автор його/її/їх любить, і це інколи може перекрити багато мінусів твору. Але залиште мені хоч маленьку можливість попереживати за вашого героя, гаразд? Якщо він у вас володіє всіма видами зброї, магією, телепатією і просто безсмертний, то мозок автоматично відмовляється вірити, що в нього є шанс програти в битві!
✅ Самостійність твору. Як би вам сказати... У мене самої придумано набагато більше, ніж написано. Як і в більшості авторів насправді. Але ви маєте розуміти, що з усього величезного всесвіту, який існує у вас в голові, читач бачить тільки одну книгу. Так, саме одну, навіть якщо ви вже виклали три (але не факт, що кожен буде читати всі з них), тож, будь ласка, пояснюйте правила світу в кожній історії окремо, і в той же час не перевантажуйте твір описом героїв, з якими читач більш детально познайомиться в іншій книзі. Тут треба знати міру. Я не маю на увазі, що їх взагалі не треба описувати, але детальний опис всіх членів команди, з якою герой проведе кілька годин (і одну главу тексту)? Пожалійте читача!
✅ "Пусті" глави. Тут коротко. Якщо в главі нічого не відбувається, то навіщо вона існує?! Знову ж таки, пожалійте читача, будь ласка!
Оновлення: Бачу в коментарях, що на тему "пустих" глав виникла дискусія. Я не маю на увазі, що в творі має весь час відбуватися екшн, але, на мою думку, якщо глава існує, то вона повинна нести нову інформацію: наприклад, вона може розкривати внутрішній світ героя, за умови, що читач дізнається про цей світ щось нове.
✅ Сюжетні лінії, про які автор забув.
Ви мені навіщо дві глави нагнітали ситуацію? Щоб потім герой кудись пропав і всі зробили вигляд, що його ніколи не було?
✅ Імена. Будь ласка, зробіть героям несхожі імена. Бажано, щоб у персонажів, які часто перетинаються, імена починалися з різних літер. Автори, у яких є герої, імена яких відрізняються всього однією літерою, це вам:
✅ "Гра престолів". Знову ж, якщо ви замахнулися на епічну сагу з купою персонажів, то намагайтесь, будь ласка, щоб ваш і так немаленький твір не виглядав, як один безкінечний пролог. Бо в результаті маємо таке: Нас познайомили з однією групою персонажів, потім з другою, потім з третьою... Всіх подивились? Кінець!
Дякую, що вислухали!
І пам'ятайте - якщо до вашої книги є зауваження, значить, вона варта уваги! ✨️
А що пише "сама вумна тут што лі?!", можна дізнатися тут.
Успіхів вам в творчості і Натхнення!
29 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, інформативно ☺️ візьму дещо до уваги)
Сподіваюсь це не про мене)) відносно імен) ахах
Мрія Чарівна, Добре, бо я люблю на одну і ту саму букву давати героям імена))
Мілак-Малькор))) Морвен-Марелій)))
Дуже цікавий інформативний блог❤️
Почитала, згадала свій пролог до книги, де одразу 9 персонажів, зітхнула)))
Ірина Скрипник, Мапу, розписи та перечні потребує, на мою думку, те покоління читачів, які ростуть на іграх, візуали - це вже кліпове мислення. Але, це все (мапи та інше) потужна база для автора, щось для розуміння, якісна підготовка. Сам, наприклад, виноски не полюбляю, сторінки описів якоїсь фігні - бісять. За таблиці прокачки - змусив би автора писати пером...
Як на мене, то пустих глав не буває. Це — рушниця, яка вистрелить в третьому акті)) Якщо читач цього не розуміє, то не проблема автора.
Мені буквально мої дві Марти аж по сердечку проїхали)))) ❤️❤️❤️
Пролог - це так життєво. Це для мене одразу мінус, коли пролог ні про що(а незрозумілий це ні про шо), я вже далі не йду)) Взагалі згодна з усім, хіба додам про "Сюжетні лінії" - буває, що читач накрутив більше, ніж є насправді. Тому тут спірна ситуація.
Просто бачу у себе, як коментують епізодичну героїню типу "мудра, загадошна, ще свою роль зіграє", а вона вже виконала свою функцію в тому епізоді, і на цьому все.
Мрія Чарівна, Це точно. Іноді читачі шукають чогось більшого ніж туди вклав автор.
❤️❤️❤️
Читаю і відмічаю пункти.Було,грішила,траплялося,не помічала,але можливо ))))
Мабуть, я єдина, кому цей блог не здається блогом з позиції читача.
Вадим Сухобрус, Більше критика
О, імена, особисто для мене, це болюче місце))) І дійсно, трапляються автори, в яких одні й ті ж самі імена у всіх їхніх книгах, і головне, що всі ці Тані, Антони, чи хто там ще, це зовсім різні люди))) А от самій вигадати якісь імена... От як тільки задумаєшся, яке б його ім'я підібрати, і... всі імена позабував, знаєш тільки Маньку й Ваньку, а решта імен зникли, наче і не існували))) А от щодо описів й розписів то дааа, інколи трапляються перлисти))) як почнеш читати, і вже забув, з чого починалося і чи почалося хоч щось взагалі))))
Про пояснення правил світу в кожному творі серії, це прямо плюсую ❤️Бо згадувати що\хто\навіщо доволі проблематично.
Кіт Анатолій, Згодна) І це ще добре, якщо вам є що згадувати, а не "ви почали не з тієї книги"
Слушні зауваження
Я з усім згодна) підтримую. Хоча і свої помилки побачила в цьому (виправляюсь, чесно☺️)
І трошки висловлюсь, не до вас, а до коментаторів:
Тут багато хто висловив "фе" про пусті глави, але забуває що пусті глави взагаліто не потрібні, якщо не рухають сюжет. Якщо в пустій главі гг подумав, що тепер він відважний і вподальшому перестав боятися комах. А потім розділів через 5 нападає гіганська комаха і він перемагає. То кхе-кхе.. це не пуста глава.
Але якщо пуста глава заради "перепочинку" й тільки, то треба видаляти.
Мрія Чарівна, Дякую❤️☺️❤️
А я взахваті від ваших творів, тому такі поради від людини, яка класно пише дуже корисні!))
Оу, побачила)) так, дійсно, кожен трактував, вкладаючи своє)
Коли до читача приходить Мрія, та ще Чарівна, то це вже робить його день щасливим!) А зауваження влучні! Хоча, я теж згоден, без пауз, без видиху, без "пустих" важко. Саме читачу.
І ще. Герой, як не крути, безсмертний, бо він герой. Якби не був таким, то й історії не було. Але він про це не повинен знати)
Нічого, що я так, наче сам щось написав?)
Мрія Чарівна, Та дали б на рецензію того Ведьмака...) Звідки ми це розуміємо? Тут теж, хтось може сказати - дивиться, але йому чи везе так, чи він наче безсмертний...
Щиро дякую. Є до чого прислухатися і що виправити ❤️❤️❤️
Погоджуюсь з усім, окрім "пустих" глав. Вони мають бути, щоб читач відпочив від постійних пригод, а автор через спокійні події краще розкрив героїв.
Мрія Чарівна, ❤️❤️❤️
Звідки у вас стільки терпіння та вільного часу? ))) Я кактуси відкладаю одразу. Бережу залишки своєї нервової системи.
Єва Сова, ❤️❤️❤️
О... я впізнала себе)))
1. Я люблю прологи. І як читач, щоб хоч одним оком зазирнути наперед і відчути, що ж там буде далі. І у своїх книгах також їх використовую. Хто не любить — завжди може просто перегорнути.
2. Пусті глави, на мою думку, теж мають право на існування, адже:
— постійна дія може втомлювати
— у них чудово можна розкрити внутрішні переживання та роздуми героя.
Головне не затягувати з ними.
А з рештою погоджуюсь✨️
Олена Родан, Справедливості заради - я вас не читала, тож вам особисто це точно не адресувалося)))
1. Пролог може бути, якщо він цікавий. Декому я навпаки радила написати пролог, бо події в книзі розвиваються повільно й поки дійдемо до цікавого, читачі відваляться.
2. А щодо "пустих" глав я оновила. На мою думку, глава може бути спокійною, аби несла нову інформацію)
*Сюжетні лінії, про які автор забув* ахахах оце вже біда навіть самих крутих авторів! На лінію Петіра Бейліша і Санси в версії книги здається що Джордж Мартін забив =_=
Вень Чжулун, Все перелічене може бути і в друкованих книгах, просто тут є можливість спілкуватися з авторами, яких читаєш, тож користуюсь)
Погоджусь, але філлерні глави мають місце бути. Бо інколи напруження йде одне за одним і через це стає теж важко читати. Убізала ❤️❤️❤️
Мрія Чарівна, ❤️❤️❤️
Дякую. Було корисно та цікаво почитати. ❣️
Крісті Ко, Дякую за коментар! ❤️
Оця штука, шо у голові автора біографія кожного персонажа переглянута під мікроскопом, така правда. І так шкода, що читач не бачить тієї глибини, яку бачить письменник. Ну, хіба у фанфіках таке буває. Роулінг у цьому плані пощастило.
Леля Карпатська, Тут згодна, хочеться викласти все-все-все))))
❤️❤️❤️
Про "пусті" глави не згодна) не має в книзі постійно щось відбуватися (на мою думку). Бо коли постійно якийсь рух, ти від нього втомлюєшся — це ніби ти безперервно гарцюєш на коні без перепочинку і думаєш: ну коли вже зупинка і відпочинок, бо все вже болить)))
Лілія Зелена, Я оновила інформацію в блозі, бо цей пункт викликав багато питань ❤️
Дякую за думку! ❤️
Надзвичайно цікаво і корисно ❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую ❤️❤️❤️
Як завжди шикарний і дуже корисний блог! Щиро дякую! ❤️❤️❤️
Анна Лір, Дякую за коментар! ❤️
Дякую було цікаво прочитати твій блог. Повністю погоджуюсь з усіма пунктами. ✔️
Світлана Романюк, Дякую ❤️ Ти мене розумієш ❤️
Ого, це корисно не тільки для початківців))) Дякую! Є над чим задуматися❤️
Ромул Шерідан, Дякую за коментар ❤️
Дякую Вам
Ulyana Summers, Дякую за коментар ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати