Блог з позиції читача ✨️
(так, тьотю знову потягнуло на нехудожку, не звертайте уваги ☺️)
Ми ж всі не тільки автори, а ще й читачі. Тож сьогодні буде блог з позиції людини, яка читає на саміздаті багато різножанрової літератури, в тому числі авторів-початківців. І в якої око сіпається від деяких моментів.
Автори, будь ласка, не робіть так!
(мова піде саме про тексти, а не просування,
стосується будь-якого жанру)
✅ Пролог. Ви виросли на класичній літературі і вважаєте, що будь-який твір повинен починатися з прологу? Нічого не маю проти. Але якщо в ньому не відбувається нічого цікавого, і, більше того, зрозумілого, а щоб допетрати, хто всі ці люди в пролозі, треба прочитати половину твору, за яку ви вже 30 раз забули про той пролог, то навіщо він потрібен?
✅ Герой. Для мене, мабуть, 70% цікавості твору міститься саме в героях. Дуже відчувається, коли автор його/її/їх любить, і це інколи може перекрити багато мінусів твору. Але залиште мені хоч маленьку можливість попереживати за вашого героя, гаразд? Якщо він у вас володіє всіма видами зброї, магією, телепатією і просто безсмертний, то мозок автоматично відмовляється вірити, що в нього є шанс програти в битві!
✅ Самостійність твору. Як би вам сказати... У мене самої придумано набагато більше, ніж написано. Як і в більшості авторів насправді. Але ви маєте розуміти, що з усього величезного всесвіту, який існує у вас в голові, читач бачить тільки одну книгу. Так, саме одну, навіть якщо ви вже виклали три (але не факт, що кожен буде читати всі з них), тож, будь ласка, пояснюйте правила світу в кожній історії окремо, і в той же час не перевантажуйте твір описом героїв, з якими читач більш детально познайомиться в іншій книзі. Тут треба знати міру. Я не маю на увазі, що їх взагалі не треба описувати, але детальний опис всіх членів команди, з якою герой проведе кілька годин (і одну главу тексту)? Пожалійте читача!
✅ "Пусті" глави. Тут коротко. Якщо в главі нічого не відбувається, то навіщо вона існує?! Знову ж таки, пожалійте читача, будь ласка!
Оновлення: Бачу в коментарях, що на тему "пустих" глав виникла дискусія. Я не маю на увазі, що в творі має весь час відбуватися екшн, але, на мою думку, якщо глава існує, то вона повинна нести нову інформацію: наприклад, вона може розкривати внутрішній світ героя, за умови, що читач дізнається про цей світ щось нове.
✅ Сюжетні лінії, про які автор забув.
Ви мені навіщо дві глави нагнітали ситуацію? Щоб потім герой кудись пропав і всі зробили вигляд, що його ніколи не було?
✅ Імена (в цьому пункті йдеться про імена в рамках одного твору). Будь ласка, зробіть героям несхожі імена. Бажано, щоб у персонажів, які часто перетинаються, імена починалися з різних літер. Автори, у яких є герої, імена яких відрізняються всього однією літерою, це вам:
✅ "Гра престолів". Знову ж, якщо ви замахнулися на епічну сагу з купою персонажів, то намагайтесь, будь ласка, щоб ваш і так немаленький твір не виглядав, як один безкінечний пролог. Бо в результаті маємо таке: Нас познайомили з однією групою персонажів, потім з другою, потім з третьою... Всіх подивились? Кінець!
Дякую, що вислухали!
І пам'ятайте - якщо до вашої книги є зауваження, значить, вона варта уваги! ✨️
А що пише "сама вумна тут што лі?!", можна дізнатися тут.
Успіхів вам в творчості і Натхнення!
43 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІмена... Ехєхє, у мене Мія стала Меррі, і тепер... Тепер Меррі і Деррі працюють разом. Ех)
Мрія Чарівна, Угу
Гарні зауваження!
Марія Бруа, Дякую ❤️
Дуже корисна інформація і по суті❤️ Дякую за неї❤️
Наталія Корж, Дякую ва за коментар ❤️
Коли до читача приходить Мрія, та ще Чарівна, то це вже робить його день щасливим!) А зауваження влучні! Хоча, я теж згоден, без пауз, без видиху, без "пустих" важко. Саме читачу.
І ще. Герой, як не крути, безсмертний, бо він герой. Якби не був таким, то й історії не було. Але він про це не повинен знати)
Нічого, що я так, наче сам щось написав?)
Мрія Чарівна, Ну, вибачайте... Мабуть, через це пора більш писати, а не читати)
О, імена, особисто для мене, це болюче місце))) І дійсно, трапляються автори, в яких одні й ті ж самі імена у всіх їхніх книгах, і головне, що всі ці Тані, Антони, чи хто там ще, це зовсім різні люди))) А от самій вигадати якісь імена... От як тільки задумаєшся, яке б його ім'я підібрати, і... всі імена позабував, знаєш тільки Маньку й Ваньку, а решта імен зникли, наче і не існували))) А от щодо описів й розписів то дааа, інколи трапляються перлисти))) як почнеш читати, і вже забув, з чого починалося і чи почалося хоч щось взагалі))))
Оксана Павелко, я словник імен завантажую в ноут
Корисний блог)
Марія Залевська, Ахахаха))) Радію, що згодився)
Дуже гарний блог, дякую ❤️❤️❤️
Кі Цуне, Мур-мур! ❤️
Багатенько прочитала книг на Букнет, перш ніж почати писати свою історію і хочу підписатись під кожним словом. Ще б додала сюди персонажів, які раптом з’являються посеред книги і герой їх добре знає, навіть, має якийсь конфлікт, і всі інші герої про це в курсі, але автор про це нічого не пояснює читачу.
Мія Содо, Ну це теж явний провтик, просто мені не трапялося)))
Насправді, дуже з вами погоджуюсь)) кожен пункт викликає відчуття «ну так, логічно», але як досвідчений читач і починаючий автор скажу: «як же важко зрозуміти чи воно так чи ні». Ось я ніби розумію, як воно має бути, але не можу до кінця це контролювати в тексті..)) саме тому так напрошуюсь на зворотній відгук, хоч і прошу без сарказму і висміювання (критика то добре, але моє письменницьке его ще дуже раніме)✨ тому думаю тут найкраще казати починаючим авторам де що підправити, але обережно по можливості)) поточну історію я б не змінювала, але на майбутнє вже б знала, що змінити❤️
Ана Харві, Буду рада, якщо це принесе користь)
Корисний блог. Авторам в першу чергу ❤️
Неонілла, Дуже на це сподіваюся)))
Дякую вам ❤️
Я тільки починаю писати. Якщо судити вашими критеріями я на вірному шляху, хоча я і пишу про більш приземленні речі
Мрія Чарівна, Дуже на то сподіваюсь
Дякую, було цікаво зазирнути ))
Белла Ісфрелла, Дякую за коментар ❤️❤️❤️
Я в своїй останній книзі вирішила не писати пролог, подумала, що краще, щоб це були флешбеки.
Вікторія Грош (Rouce), Я загалом завжди вважаю, що автор краще знає)))
В будь-якому разі, починати краще з того, що заохотить читача продовжувати читати)
Почитала, згадала свій пролог до книги, де одразу 9 персонажів, зітхнула)))
Джул, Розумію)))
❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, ❤️❤️❤️
Як на мене, то пустих глав не буває. Це — рушниця, яка вистрелить в третьому акті)) Якщо читач цього не розуміє, то не проблема автора.
Анна Лященко, Згодна на 100%
"Сюжетні лінії, про які автор забув." - охх як же погоджуюсь, я загалом людина яка звикла читати все залпом, (хоча як автор розумію що на написання йде багато часу і те що писав на початку можна навіть не пам'ятати до середини.) Але коли з'являються важливі сюжетні деталі, а потім до фіналу про них ні слова це викликає одне велике суціле "ЩО?" і "ЧОМУ?".
Oliana, Лайк-лайк-лайк))) ❤️
Мені буквально мої дві Марти аж по сердечку проїхали)))) ❤️❤️❤️
Мрія Чарівна, тю, абсолютно не виникло такої думки) ваш блог цікавий та дуже інформативний і не бачу там навіть натяку на образу когось)
Читаю і відмічаю пункти.Було,грішила,траплялося,не помічала,але можливо ))))
Мрія Чарівна, Це корисно)))
Щиро дякую. Є до чого прислухатися і що виправити ❤️❤️❤️
Арія Щульц, Дякую за увагу до блогу ❤️
Я з усім згодна) підтримую. Хоча і свої помилки побачила в цьому (виправляюсь, чесно☺️)
І трошки висловлюсь, не до вас, а до коментаторів:
Тут багато хто висловив "фе" про пусті глави, але забуває що пусті глави взагаліто не потрібні, якщо не рухають сюжет. Якщо в пустій главі гг подумав, що тепер він відважний і вподальшому перестав боятися комах. А потім розділів через 5 нападає гіганська комаха і він перемагає. То кхе-кхе.. це не пуста глава.
Але якщо пуста глава заради "перепочинку" й тільки, то треба видаляти.
Ганна Літвін, Ой, щиро дякую за такі слова ❤️
Слушні зауваження
Оксана Соловій, Дякую ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Тея Калиновська, ❤️❤️❤️
Пролог - це так життєво. Це для мене одразу мінус, коли пролог ні про що(а незрозумілий це ні про шо), я вже далі не йду)) Взагалі згодна з усім, хіба додам про "Сюжетні лінії" - буває, що читач накрутив більше, ніж є насправді. Тому тут спірна ситуація.
Просто бачу у себе, як коментують епізодичну героїню типу "мудра, загадошна, ще свою роль зіграє", а вона вже виконала свою функцію в тому епізоді, і на цьому все.
Надія Філіпська, 100%)))
Дуже цікавий інформативний блог❤️
Люмен Белл, Дякую! ❤️
Сподіваюсь це не про мене)) відносно імен) ахах
Катерина Винокурова, Мене особисто в ваших творах це не плутало поки що)))
Дякую, інформативно ☺️ візьму дещо до уваги)
Лана Жулінська, Якщо стало корисним, то взагалі супер ❤️
Мабуть, я єдина, кому цей блог не здається блогом з позиції читача.
Вадим Сухобрус, Більше критика
Про пояснення правил світу в кожному творі серії, це прямо плюсую ❤️Бо згадувати що\хто\навіщо доволі проблематично.
Кіт Анатолій, Згодна) І це ще добре, якщо вам є що згадувати, а не "ви почали не з тієї книги"
Погоджуюсь з усім, окрім "пустих" глав. Вони мають бути, щоб читач відпочив від постійних пригод, а автор через спокійні події краще розкрив героїв.
Мрія Чарівна, ❤️❤️❤️
Звідки у вас стільки терпіння та вільного часу? ))) Я кактуси відкладаю одразу. Бережу залишки своєї нервової системи.
Єва Сова, ❤️❤️❤️
О... я впізнала себе)))
1. Я люблю прологи. І як читач, щоб хоч одним оком зазирнути наперед і відчути, що ж там буде далі. І у своїх книгах також їх використовую. Хто не любить — завжди може просто перегорнути.
2. Пусті глави, на мою думку, теж мають право на існування, адже:
— постійна дія може втомлювати
— у них чудово можна розкрити внутрішні переживання та роздуми героя.
Головне не затягувати з ними.
А з рештою погоджуюсь✨️
Олена Родан, Справедливості заради - я вас не читала, тож вам особисто це точно не адресувалося)))
1. Пролог може бути, якщо він цікавий. Декому я навпаки радила написати пролог, бо події в книзі розвиваються повільно й поки дійдемо до цікавого, читачі відваляться.
2. А щодо "пустих" глав я оновила. На мою думку, глава може бути спокійною, аби несла нову інформацію)
*Сюжетні лінії, про які автор забув* ахахах оце вже біда навіть самих крутих авторів! На лінію Петіра Бейліша і Санси в версії книги здається що Джордж Мартін забив =_=
Вень Чжулун, Все перелічене може бути і в друкованих книгах, просто тут є можливість спілкуватися з авторами, яких читаєш, тож користуюсь)
Погоджусь, але філлерні глави мають місце бути. Бо інколи напруження йде одне за одним і через це стає теж важко читати. Убізала ❤️❤️❤️
Мрія Чарівна, ❤️❤️❤️
Дякую. Було корисно та цікаво почитати. ❣️
Крісті Ко, Дякую за коментар! ❤️
Оця штука, шо у голові автора біографія кожного персонажа переглянута під мікроскопом, така правда. І так шкода, що читач не бачить тієї глибини, яку бачить письменник. Ну, хіба у фанфіках таке буває. Роулінг у цьому плані пощастило.
Леля Карпатська, Тут згодна, хочеться викласти все-все-все))))
❤️❤️❤️
Про "пусті" глави не згодна) не має в книзі постійно щось відбуватися (на мою думку). Бо коли постійно якийсь рух, ти від нього втомлюєшся — це ніби ти безперервно гарцюєш на коні без перепочинку і думаєш: ну коли вже зупинка і відпочинок, бо все вже болить)))
Лілія Зелена, Я оновила інформацію в блозі, бо цей пункт викликав багато питань ❤️
Дякую за думку! ❤️
Надзвичайно цікаво і корисно ❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую ❤️❤️❤️
Як завжди шикарний і дуже корисний блог! Щиро дякую! ❤️❤️❤️
Анна Лір, Дякую за коментар! ❤️
Дякую було цікаво прочитати твій блог. Повністю погоджуюсь з усіма пунктами. ✔️
Світлана Романюк, Дякую ❤️ Ти мене розумієш ❤️
Ого, це корисно не тільки для початківців))) Дякую! Є над чим задуматися❤️
Ромул Шерідан, Дякую за коментар ❤️
Дякую Вам
Ulyana Summers, Дякую за коментар ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати