Не кожне “кохаю” щось варте. Рецензія

В рамках безстрокового марафону Тетяна Гищак

Прочитала я книгу Поза Зоною Досяжності автора Маркізи де Бюсі. 

Книга залишила у мене доволі суперечливі враження. З перших сторінок історія відштовхнула великою кількістю нецензурної лексики та постільних сцен. Саме тому окремо хочеться відзначити, що авторка поставила вікове обмеження — у цьому випадку воно справді доречне.

Попри це, сам сюжет не викликав бажання покинути книгу. Навпаки, головна інтрига трималася до самого кінця. Щоправда, через перенасичення постільними сценами на початку я майже на два тижні відклала читання. Повернулася до книги радше через цікавість: чи зможе Варлен виправити власні помилки та заслужити прощення Мирослави.

Мирослава вийшла сильною та витривалою героїнею. Не кожна людина змогла б пройти через той бруд і психологічний тиск, у який її постійно занурювала Марта. Саме за її історією було цікаво спостерігати найбільше.

А ось Варлен протягом усієї книги викликав у мене роздратування. Його слова надто часто розходилися з вчинками: говорити про кохання й одночасно ставити роботу та власні бажання вище за людину, яку нібито любиш, — важко сприймати серйозно. Тому фінал став для мене радше правильним рішенням, ніж розчаруванням.

Події загалом розвивалися логічно, хоча пізня поява Валентина дещо змістила акцент із основної любовної лінії. До останніх глав було незрозуміло, кого ж зрештою обере Мирослава: Варлена, Валентина чи, можливо, зовсім інший шлях поруч із Джованні. І саме ця невизначеність добре втримувала інтерес.

Стиль авторки легкий, тому книга читається швидко. Проте надмірна кількість постільних сцен, особливо на початку та у фінальних главах, місцями виглядала невиправданою. Якби я читала цю історію не для рецензії, є велика ймовірність, що покинула б її ще на старті.

У підсумку Поза Зоною Досяжності — це історія з хорошою динамікою, сильною головною героїнею та напругою в романтичній лінії, але водночас із моментами, які можуть відштовхнути частину читачів.

Читати чи ні — вирішувати лише вам. Але якщо ви шукаєте легку й емоційну історію на вечір, у якій є таємниці оперативних підрозділів, складні стосунки, безпринципне керівництво та герої, які змушують одночасно злитися й переживати за них, тоді Поза Зоною Досяжності цілком може вам сподобатися.

Попри всі суперечливі моменти, ця історія точно залишає після себе після смак.

Моя оцінка — 7/10.

P.S. «З таким куратором я б теж була поза зоною досяжності». ?