Ліля в шоці. М'яко кажучи.

— Доброго ранку, — вичавила з себе я, боячись навіть подивитися Дороніну в очі, і сіла на своє місце.
Самець пропалював мене поглядом. Я цього не бачила. Відчувала шкірою.
День буде важким.
— Кави? — миролюбно запропонувала я, вирішивши хоча б спробувати знизити градус напруги.
— Уже пив, — похмуро відчеканив Олег.
Я мовчки кивнула, увімкнула ноутбук і відкрила документ, у якому готувала звіт за тиждень. Але перед очима все розпливалося. Я кинула погляд на Дороніна і відразу ж зустрілася з його очима.
— Сядь поруч зі мною, — скомандував він. — Я хочу дещо показати тобі на своєму комп’ютері.
У моїй голові одразу активувався мисленнєвий процес: що бос задумав?
Я уважно розглядала чоловіче обличчя, тягнучи з відповіддю, намагаючись прочитати думки Дороніна.
Він просить мене сісти поруч, щоб знову вдатися до рук? Чи це справді щось по роботі? Якщо по роботі, то він може це перекинути на мій комп’ютер! — осяяло мене, і я знову осміліла.
— А перекинути мені на комп’ютер не можна?
Погана ідея.
Дуже погана.
Погляд Дороніна став ще темнішим і небезпечнішим. Не думала, що це можливо. Мені стало трохи не по собі, але вигляду я не подала. Мама завжди казала, що мій девіз — «Слабоумство і відвага». Здається, вона мала рацію…
— Ні, — відчеканив Олег, не відводячи від мене погляду.
— У чому тоді сенс особистого ноутбука… — почала обурюватися я, але рух Дороніна мене зупинив.
Самець різко підскочив із місця, у два кроки опинився біля мене, вихопив мій ноутбук, а потім… швидко підійшов із ним до вікна, розчинив його і викинув комп’ютер назовні.
Якби я зараз стояла, то впала б. Мої коліна затремтіли від цієї кричущої безкомпромісності. Концентруватися на тому, що від цього грубого жесту моя промежина запалала, а в грудях розлився жар, я не стала…
Я облизнула пересохлі губи, але з місця не зрушила. Доронін же спокійно повернувся на своє місце. Так спокійно, ніби щойно викинув у вікно фантик від цукерки, а не дві тисячі доларів. А потім він знову прицілився в мене своїми пропалюючими очима і зухвало й водночас якось ліниво промовив:
— Ти хочеш, щоб у вікно полетіло твоє крісло, і я посадив тебе до себе на коліна?
Я сиділа, не моргаючи. І, здається, не дихаючи.
На мій глибокий шок, мені й справді цього дуже хотілося…

ЙОГО ЄДИНА СПОКУСА

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лященко
21.04.2026, 19:12:38

❤️❤️❤️

Соланж Седу
21.04.2026, 19:27:38

Анна Лященко, Дякую)

avatar
Ася Кас
19.04.2026, 21:49:19

❤️❤️❤️

Соланж Седу
19.04.2026, 22:42:54

Ася Кас, Дякую)

avatar
Ромул Шерідан
19.04.2026, 21:40:56

❣️❣️❣️

Соланж Седу
19.04.2026, 22:42:49

Ромул Шерідан, Дякую)

avatar
Мельська Наталі
19.04.2026, 21:24:39

❤️❤️❤️

Соланж Седу
19.04.2026, 21:38:12

Мельська Наталі, дякую)

♥️♥️♥️

Соланж Седу
19.04.2026, 21:38:01

Тетяна Степанкевич, дякую)

avatar
Анжеліка Вереск
19.04.2026, 21:11:40

Цікавий уривок ❤️

Соланж Седу
19.04.2026, 21:37:56

Анжеліка Вереск, дякую)

avatar
Лілія Зелена
19.04.2026, 21:06:31

❤️❤️❤️

Соланж Седу
19.04.2026, 21:37:48

Лілія Зелена, дякую)

avatar
Кора Лайт
19.04.2026, 21:03:25

❤️❤️❤️

Соланж Седу
19.04.2026, 21:37:42

Кора Лайт, дякую)

avatar
Лана Жулінська
19.04.2026, 21:02:31

❤️❤️❤️

Соланж Седу
19.04.2026, 21:37:37

Лана Жулінська, дякую)

Інші блоги
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
✦ Місто. Розділ 20. У кожного свої таємниці ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З нетерпінням повідомляю: двадцятий розділ «У всіх свої таємниці» з книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті!✅ Запрошую до читання! ☺️☕ ✦ Колаж до розділу
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Новинка та епілог
Запрошую до новинки! "Відчайдушна няня" вже на сайті. Їй просто нічого втрачати тож вона підробляє резюме і йде на співбесіду! А от книга "Дві смужки" буде завершена вже сьогодні. Епілог вже готовий і
Весна мого життя. Знижка.
Сонечки, привіт! Запрошую поринути у неймовірну історію 18+ ВЕСНА МОГО ЖИТТЯ, яка розповідає про складні стосунки, справжню пристрасть та право на кохання. На книгу зараз діє значна знижка. Особливо книга сподобається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше