Оце я дивився статистику своїх творів. Глянув: а мій збірничок  Невизнаний талант  опинився на першому місці в розділі "Поезія".

 Отаке буває: пишеш, щось добре та світле, або зле і темне  - і так собі. Нуль реакції

 А потім сідаєш - читаєш блоги  - і твій внутрішній цинік нашіптує тобі за 10 хвилин саркастичний, іронічний, злобний віршик. Як захист від цієї всієї фантасмагорії.

  Ти сідаєш, записуєш і викладаєш - просто так. Як легкий стьоб над реальністю, де паяци та шоумени є лідерами думок. 

 А потім зі здивуванням дивишся як тебе звинувачують у ненависті, хейті, знущанні, заздрості, людоненависництві, мізогінії  пожиранні немовлят,   та й взагалі у всіх смертних гріхах.

В тобі "розчаровуються", на тебе ображаються , від тебе відписуються. І цей пост набирає більше коментів - ніж всі інші.

 І ти думаєш: от ніхєра собі віршик нашвидкоруч написав...

Істінно  - путі  Господні неісповєдіми.....