Оце я дивився статистику своїх творів. Глянув: а мій збірничок Невизнаний талант опинився на першому місці в розділі "Поезія".
Отаке буває: пишеш, щось добре та світле, або зле і темне - і так собі. Нуль реакції
А потім сідаєш - читаєш блоги - і твій внутрішній цинік нашіптує тобі за 10 хвилин саркастичний, іронічний, злобний віршик. Як захист від цієї всієї фантасмагорії.
Ти сідаєш, записуєш і викладаєш - просто так. Як легкий стьоб над реальністю, де паяци та шоумени є лідерами думок.
А потім зі здивуванням дивишся як тебе звинувачують у ненависті, хейті, знущанні, заздрості, людоненависництві, мізогінії пожиранні немовлят, та й взагалі у всіх смертних гріхах.
В тобі "розчаровуються", на тебе ображаються , від тебе відписуються. І цей пост набирає більше коментів - ніж всі інші.
І ти думаєш: от ніхєра собі віршик нашвидкоруч написав...
Істінно - путі Господні неісповєдіми.....
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОго))
А мені віршик дуже сподобався. Видно, кому що болить)))
А чому без проживання немовлят? Рускоязичних, ням)))
Творчість повинна викликати ємоції, а які це вде не важливо.
Oleg Alaiz, Тобто не залишати людей байдужими
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати