Сьогодні хочу бути з вами максимально відвертою. Є один стереотип: якщо ти пишеш книги, то мусиш читати їх сотнями. Але... це не про мене.
Насправді я не велика фанатка класичного читання. На моїй полиці скоріше знайдеться пара коміксів (і то я читаю їх рідко), ніж стос романів. Мій світ будується інакше.
Замість того, щоб проживати чужі історії на папері, я люблю:
-
Малювати: бачити героїв ще до того, як вони скажуть перше слово.
-
Слухати музику: саме в мелодіях я знаходжу ритм для своїх сцен.
-
Грати в комп’ютерні ігри або дивитися фільми: це найкращий спосіб відчути атмосферу світу та його логіку зсередини.
Я з тих людей, кому створювати щось своє значно цікавіше, ніж споживати готове.
Мені подобається будувати світи, вигадувати закони фізики для «Аберації» чи прораховувати стратегії героїв, ніби я сама проходжу складний квест.
Писати для мене — це спосіб малювати словами. Це гра, де я сама встановлюю правила.
Мені цікаво: у кого з вас теж так? Ви більше любите створювати чи спостерігати? Малювати чи розглядати? Можливо, серед вас теж є ті, хто замість товстої книги обере вечір із грою чи улюбленим плейлистом?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІнформацію можна черпати звідки завгодно, читання - більше не основне джерело. Інша річ - володіти словом і мати літературний стиль. Бо в книзі дві складові - ідея і її втілення. Напевне, можна мати вроджений дар слова ( адже є маса людей, які читають, вчаться, а самі писати цікаво не можуть, хоч їм і є що сказати) І його не замінити Ші ( поки що, принаймні) Але все-таки, потрібно мати якийсь стартовий досвід в читанні хоча б. Мікеланджело, безумовно, геній, але і він починав вчитися з нуля, а пройшов цей шлях.
Дієз Алго, Цілком згодна — ідея без втілення залишається лише задумом. Щодо "стартового досвіду" та бази, то вони в мене є: свого часу я читала дуже багато, і саме це заклало фундамент мого володіння словом. Але вже кілька років художня література не приносить мені задоволення — я "наїлася" стандартних прийомів.
Сьогодні мій спосіб натхнення змінився, і я вирішила поділитися цим досвідом, щоб підтримати тих, хто шукає нові ідеї поза звичними рамками. Ви маєте рацію, талант і база — необхідні, але те, чим ми живимо свій талант сьогодні, може бути дуже різним: від наукових статей до кінематографічних сюжетних ігор. Для мене головне — не втрачати ту саму "щирість" слова, яку справді поки що не здатна замінити жодна машина.
Навіть не знаю, в мене вже була потужна начитка, коли я сів писати щось власне... Але я скажу, що майже перестав читати книги - та сама начитка призвела до того, що я перестав отримувати задоволення від читання. Важко стало знайти книгу, яка мене по-справжньому здивувала б.
Олексій Горбунов, Абсолютно згодна. Екранізації часто дають літературі "друге дихання" і стають тими самими вхідними дверима, що запрошують нових людей до оригіналу. Це крутий кругообіг ідей у культурі: візуал надихає на текст, а текст — на новий візуал.
Дивно якось. Це як прийти до музикантів та сказати, ну музику я не дуже люблю. Або стати тренером футбольної команди, полюбляючи грати в хокей. Нема нічого поганого в тому, що вам подобається. Просто дивно, як можна писати книжки, їх не полюбляючи?
Та ще любителю наукової фантастики!
Анна Руїна, Дякую! А я вам побажаю ніколи до когось, або до чогось не відноситись зверхньо! І не повчати, хоч поки самі ще не закінчили якесь навчання!
По-факту... Книги - це спосіб донести інформацію... Такий самий як кіно чи ігри.
І так, можна створювати книги, не читаючи книг.
Але, я все ж таки більше схиляюсь до того, що для того, аби створювати якісні книги, потрібно їх все ж таки читати. Бо не перерахувати того, скільки я цікавих речень, слів чи поворотів помічав у інших авторів.
Анна Руїна, Так, перепрошую, мої слова, можливо, були доволі зухвалими!
Форест - поважаю!
Дякую також і Вам за гарну розмову)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати