Додано
15.04.26 21:33:15
В цю гру можна грати вдвох)
Оновлення до ЙОГО ЄДИНА СПОКУСА вже на сайті)
Вранці наступного дня на обличчі Лілі красувалася та сама горда заточка, яка кричала: «Не лізь — уб’є!». Ех, вона ніяк не зрозуміє, що я бажаю бути нею вбитим. Наповал.
За годину роботи, щоб якось почати нашу взаємодію, я попросив її принести мені каву. Коли я зробив перший ковток, то одразу скривився і ледь стримав бажання все виплюнути назад: гірко!
Я кинув на Лілію, яка сиділа з задоволеною усмішкою, запитальний погляд.
— Ти спеціально це зробила?
— Що саме? — вона невинно округлила очі.
— Не додала цукор.
— Я просто дбаю про твоє здоров’я, — їдко відповіла вона.
— Ідеальна дружина, — підколов я, і усмішка миттєво зникла з її обличчя.
— Хіба що у твоїх снах.
— І в них теж. — Настала коротка візуальна дуель, після чого я м’яко скомандував: — Принеси нову. І щоб солодшу.
Змірявши мене вбивчим поглядом, Ліля все ж підвелася з місця і попрямувала до виходу. Через кілька хвилин у моїй руці був новий стаканчик. Кави в ньому — 0%, карамельного сиропу — 100%.
Побачивши моє здивування, Волошина, яка стояла навпроти, спершися стегном об край столу, сяяла від радості. Наївна. Це ж можна вважати її першим проступком. Я чекав цього цілих два дні!
Я спокійно встав, змірявши Лілю поглядом, який не приховував жодного мого наміру, і підійшов до неї. Вона стала серйознішою, хоча, очевидно, не до кінця розуміла, що її зараз чекає.
— Ти трохи переборщила з солодким, — тихо, але твердо промовив я, підійшовши впритул.
Я стояв так близько, що чув, як Ліля часто дихає, як ковтає клубок у горлі.
— Упс… — грайливо прошепотіла вона, безсоромно дивлячись мені в очі.
Я повільно підняв руку зі стаканчиком і підніс до її губ. Ліля трохи прочинила їх, але я перевернув стаканчик раніше. Так, що карамельний сироп почав литися просто над вирізом її білосніжної сорочки.
Соланж Седу
641
відслідковують
Інші блоги
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
— Послухай, — дивлюся назад, щоб впевнитися, що нас ніхто не почує, і стишую голос, майже до шепоту, — не важливо, що між нами коїться, я хочу, щоб ти знав: ти можеш прийти до мене і виговоритися, якщо потрібно. Я обіцяю
Обов'зково до прочитання! В рамках марафону чудової авторки і організатора Ірини Скрипник мені дісталася на прочитання фантастична фантастика "Своя в чужому світі" Це історія про дівчину Вікторію і її "рятівників"
Він вхопився за пательню обома руками, наче за рятівний хрест, що мав захистити його від нечистої сили. Та ноги підводили дедалі сильніше. Він відчував, як коліна починають ледь помітно тремтіти. Моторошний незнайомець
Ну що, я трохи відпочила, трохи повідходила від першого марафону, подивилася на все це діло… і зрозуміла, що хочу ще раз))) Тому офіційно оголошую другий марафон «Прочитай мене». Перший марафон був для мене величезним
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️
Ава Роуз, Дякую)
❤️❤️❤️
Лана Рей, Дякую)
♥️♥️♥️
Джулі Мун, Дякую)
❤️❤️❤️
Кайла Броді-Тернер, Дякую)
❤️❤️❤️
Кі Цуне, Дякую)
❤️❤️❤️
Анастасія Коваленко, дякую)
❤️❤️❤️
Анжеліка Вереск, дякую)
Обожнюю такі моменти ☺️
Лана Жулінська, і я) дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати