Не обов'зкова рекомендація, але

Обов'зково до прочитання!

В рамках марафону чудової авторки і організатора Ірини Скрипник мені дісталася на прочитання

фантастична фантастика "Своя в чужому світі"


Це історія про дівчину Вікторію і її "рятівників" які й стали причиною катастрофи. Про прийняття чужого як власного й прийняття реальності, в якій ти змушена стати своєю.


Мене, як людину трохи причетну до Криму, особливо розчулила і порадувала згадка цієї багатостраждальної частини нашої країни ;)


Якщо ви любите якісну фантастику з гарними описами світу і живих відчуттів то біжіть читайте історію! Вона ще не дописана і поки що в статусі ознайомчого фрагменту, тож я вважаю що треба йти трошки "напинати" авторці натхнення, звісно після прочитання;)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
02.09.2026, 23:05:27

❣️✨❣️

Анастасія Газе
02.09.2026, 23:31:11

MargFed, ✨✨✨

avatar
Ірина Скрипник
02.09.2026, 20:07:52

Вітаю з завершенням марафону!

Анастасія Газе
02.09.2026, 23:30:53

Ірина Скрипник, Дякую :)

Інші блоги
ДосьЄ №02: СергІй
«Він хотів контролювати своє життя.» Сергій — із тих людей, які не люблять залишати життя напризволяще. Він звик діяти. Вирішувати. Тримати слово. Тримати ситуацію. І, головне, — тримати себе в руках. «На
Це сталося: новий розділ "Дракайни" готовий!
Іронічно, що розділ має назву "Повернення" - і це водночас моє власне повернення до редагування "Дракайни" )) Бо за останній місяць цей розділ дав мені прикурити, чесне слово. Багато всього трапилося, і
Вересень у цифрах, новинка і трошки планів
Ну що, вересень закінчився, я полізла дивитися статистику й традиційно зависла там довше, ніж планувала)) Тому сьогодні без довгих підсумків у стилі «ось усе, що сталося зі мною за місяць». Краще про хороше: що ви читали
Коли історія тупцює на місці
Я от подумала: коли автор не до кінця горить історією, то й персонаж постає таким собі тормозом. Я все ніяк не наважусь перейти до конкретики, бо сама ще не до кінця розумію логіку «Квартири поверхом ліворуч». Тому
Тіні зливаються,
закручуються у воронку, що стрімко наливається пітьмою, серце стискається і падає вниз, вниз, все глибше… аж до поля бою, що виринає перед очима. Битва закінчилась, і солдати блукають між трупами, добиваючи ще живих. Стогони,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше