Чи бувало таке, що пишеш.а потім не подобається?

Дякую мої хороші, що ділитесь досвідом...розумію, що моїх знань та умінь може бути замало для написання якоїсь історії...особливо в тому жанрі в якому не писала)))  От буває правда почала писати..пишу..пишу...все ок.. А тут бац і все якось вже не так якби мені цього хотілося. Іноді думаю, можливо якось не так пишу...не цікаво...

Заходжу до інших авторів, а там...вау! Коменти, вподобайки... Але розумію, що потрібно більше працювати, більше вкладатись у свою творчість))) 

Постає одвічне питання: "Що роблю не так?"

Чи правильно все написала...чи розкрила суть того, про що хотіла написати?))))

У кого теж так буває?)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Золоте сяйво
15.04.2026, 12:31:55

Звісно, буває.

Ірина Заблоцька
15.04.2026, 14:25:47

Золоте сяйво, дякую

В мене пройшло після того, як я вдруге переписав трилогію. Я дійшов до оптимального формату розділів, подачі, гачків. От сідаю писати розділ і в мене вже є план: тут рухаємо сюжет, тут розкриваємо персонажа, тут закладаємо додатково лінію, тут робимо гачок або перехід на наступний розділ. Принаймні, мені наразі так здається.

Ірина Заблоцька
15.04.2026, 14:25:39

Олексій Горбунов, Дякую

Інші блоги
✨«золоті фантазії»✨
Привіт, любі читачі! ✨ Сьогодні я маю для вас дещо справді особливе. Запрошую всіх долучитися до неймовірного літературного флешмобу «Золоті фантазії»! Для мене велика радість підтримати цю ініціативу, адже це перший
Перегони на почуття
Так як ШІ в мене ніхто не відібрав, то ловіть візуалізацію до моєї другої книги Перегони на почуття Відеовізуалізацію можна подивитися в ТікТок
Підпишусь на вас! Усе взаємно.
Добрий ранок! Життя за законами Букнету диктувати свої правила. Тому кажу просто: шановні автори: якщо ви підписуєтеся на мене - підписуюся на вас!!
Ти будеш спокутувати завжди...
Привіт друзі. Якщо Магомед не йде до гори, як то кажуть то я йду до вас з новим розділом від Блейр, який вже на сайті. Й ось уривок невеликий: Йду за Коулом коридором, і кожен крок віддається важким стуком у грудях. Моя рука
Нова обкладинка
Кидаю обережний погляд на співрозмовника. У його очах спалахують ледь вловимі іскорки, а моє серце вже вкотре збивається з ритму. — А ти? — запитує з явним підвохом. — А що, я? Він на мене навіть уваги не звертає,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше