Чи бувало таке, що пишеш.а потім не подобається?

Дякую мої хороші, що ділитесь досвідом...розумію, що моїх знань та умінь може бути замало для написання якоїсь історії...особливо в тому жанрі в якому не писала)))  От буває правда почала писати..пишу..пишу...все ок.. А тут бац і все якось вже не так якби мені цього хотілося. Іноді думаю, можливо якось не так пишу...не цікаво...

Заходжу до інших авторів, а там...вау! Коменти, вподобайки... Але розумію, що потрібно більше працювати, більше вкладатись у свою творчість))) 

Постає одвічне питання: "Що роблю не так?"

Чи правильно все написала...чи розкрила суть того, про що хотіла написати?))))

У кого теж так буває?)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Золоте сяйво
15.04.2026, 12:31:55

Звісно, буває.

Ірина Заблоцька
15.04.2026, 14:25:47

Золоте сяйво, дякую

В мене пройшло після того, як я вдруге переписав трилогію. Я дійшов до оптимального формату розділів, подачі, гачків. От сідаю писати розділ і в мене вже є план: тут рухаємо сюжет, тут розкриваємо персонажа, тут закладаємо додатково лінію, тут робимо гачок або перехід на наступний розділ. Принаймні, мені наразі так здається.

Ірина Заблоцька
15.04.2026, 14:25:39

Олексій Горбунов, Дякую

Інші блоги
А ви вже знайомі з Джейн?
Щось я так захопилася пригодами Джеймса і Ко, що дуже давно не згадувала про одну зі своїх завершених історій — "Квіти в темряві". А між тим вона досі чекає на своїх читачів. ❤️ Це історія Джейн Бесфорд, дівчини,
Закінчення книги. Новини.
У мене для вас чудові новини! ❤️ Сьогодні рівно о 00:00 вийдуть останні глави книги «Другий шанс. Чуже тіло»! ✨ Щиро дякую всім читачам, які зі мною знайомятся зі світом космічного Фронтиру. Але не поспішайте
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
Вітаю! Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" вже опублікована. ********************************* Я знайшов стіну з червоної цегли, наче тут був вхід, та його замурували. Я перевів зір на істинний і побачив приховані знаки.
Цієї ночі відкриється курйозна таємниця
Друзі, У моєму історичному любовному романі «Гострі грані кришталю» вже відбулося чимало подій. Емілі Міделтон шукала управителя для свого заводу. А знайшла вірного поплічника, чудового підопічного та… відмінного
Єгор - як завжди!
Обід — це добре, а ще дуже навіть вчасно! Я хочу їсти так, що в мене руки трястися починають. Добре, що Єгор уже помив посуд. Хлопець не цурається жодної роботи! Швидко розставляємо все по місцях і спускаємося вниз. Артур
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше