✨️ Новий розділ книги  "Ставка на хижака" !✨️

Вікуся ще не знає, до кого в лапи потрапила))

Уривок:

Чоловік мовчки знімає із себе піджак і накидає мені на плечі. Тканина ще зберегла тепло його тіла й легкий запах парфумів — деревний, трохи гіркуватий, зовсім не такий, як у хлопців, з якими я коли-небудь цілувалася на вечірках. А цілувалася я, до речі, дуже мало. Соромно зізнатися — навіть у двадцять один рік мій досвід можна полічити на пальцях однієї руки, і то не всі пальці знадобляться. А точніше, знадобиться лише два.
— Дякую, — прошепотіла я, кутаючись у піджак, як у панцир, хоча мені дійсно зовсім не холодно. 
Незнайомець дививиться на мене якусь мить, ніби зважуючи щось у голові, а потім киває на сходи.
— Гаразд, — каже він нарешті, — Тоді ходімо на гору.