Коли тебе питають монстри, або...

... Рецензія на книгу "Монстри не питають" Оксани Соловій.

Дуже важко написати рецензію про подібний твір. Мабуть тому я й не написав одразу, хоча роман зачепив мене за живе. Коли прочитав двадцять розділів поспіль та сказав побратимам "Ви поспіть ще годинку, я почергую" то це означає тільки одне)))

Здавалося б, роман охоплює невеликий проміжок часу - якихось кілька тижнів, які ми проживаємо з героями. Але цей час здається вічністю і встигаєш зростися з Сарою та Робертом так, немов знав їх з дитинства.

Дісклеймер, трохи запізнілий: "Якщо хочете почитати про кохання та щасливе закінчення, то вам в інші двері." Цей твір про любов, але трохи іншу. Про ті почуття, для яких не завжди знайдеш потрібні формулювання, але вони характеризують героїв набагато краще ніж будь-що інше.

Наче б написав вже пів сторінки, але так нічого й не сказав... Але як можна розповісти про занурення в глибини кротової нори? Про темряву, яка не тільки зовні, а й всередині? Як можна говорити про психологічний жах, для якого ще не винайшли відповідних слів? 

Герої книги ставлять читачеві питання, на які важко знайти відповідь. Та й взагалі, чи можна відповісти щось логічне, коли тебе питають монстри?

 

10 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Ранцева
14.04.2026, 17:26:20

Після "ви поспіть ще годинку..." можна було вже нічого не писати)))

Олена Ранцева, ))))))

avatar
Оксана Соловій
14.04.2026, 14:53:00

Взагалі неочікувано і тому вдвічі приємно отримати таку рецензію на мою книгу. Немає для автора найвищої нагороди ніж коли його книга знайшла своє місце в серці і думках читача, коли навіть через деякий час після прочитаного її пам'ятають і розмірковують над тим про що писав автор. Це неймовірно отримаувати такі відгуки від автора, який теж вміє створювати історії над якими думаєш ще довго після прочитаного. Насправді мені бракує слів вдячності, оскільки читачі нечасто залишають свої відгуки і отримати такий емоційний фідбек вкрай приємно. Дуже Вам дякую за рецензію на мою книгу. ❤️❤️❤️

Показати 5 відповідей

Анна Лінн, Я назвав свого на честь нашого "Мадяра", Роберта Бровді. Я недвозначно натякаю на це у книзі.)))) Але так, чомусь це дуже доречне ім'я для військового)))

avatar
Анна Лінн
14.04.2026, 16:33:44

Супер відгук, я зараз читаю як раз книгу, але повільно =)) То такі відгуки заохочують читати далі й без спойлерів! =))

Показати 2 відповіді
Анна Лінн
14.04.2026, 16:39:02

Олексій Горбунов, угу 100% =)) Вбивця — садівник!

avatar
Мельська Наталі
14.04.2026, 15:04:05

Прекрасний відгук! ❤️

Показати 2 відповіді
Мельська Наталі
14.04.2026, 15:13:40

Олексій Горбунов, думаю, що у вас вийшло б чудово!

avatar
Неба Крайчик
14.04.2026, 14:46:26

Чарівний відгук ❤️

Неба Крайчик, Книга ще краща!

avatar
Ірина Бібік
14.04.2026, 14:35:06

❣ ☄❤ (⁠ ⁠◜⁠‿⁠◝⁠ ⁠)✨

avatar
Мрія Чарівна
14.04.2026, 14:09:59

Шикарний відгук))) Мене аж зачепило)

Показати 3 відповіді
Мрія Чарівна
14.04.2026, 14:28:04

Олексій Горбунов, До речі, я зараз інший твір цієї авторки читаю - і це теж геть не те, чим здається)))

avatar
Дієз Алго
14.04.2026, 14:27:11

Дуже мотивуючий відгук

Гарний відгук на цікаву книжку ❤️

Показати 2 відповіді

Олексій Горбунов, Не скажу, бо книжка й справді гарна ❤️

avatar
Марк Лис
14.04.2026, 13:57:31

Цікава подача, заінтригували, але черга творів вже забита!

LibertyFox, Ця книга вартує того, щоб дещо відкласти))

Інші блоги
"Кохання в овертаймі": 28 глава
— Перелом ключиці. Док сказав, що пів року піде на відновлення. Повернуся у команду ближче весни. — Ми втрачаємо вже вдруге одного з найсильніших гравців команди і я, чорт забирай, поняття не маю, що робити далі. —
✿нова глава "Живий метал. Прокляття крил"✿
Вітаю! Нова глава 36 темного фентезі "Живий метал. Прокляття крил" опублікована. ✿✿✿✿✿✿✿ Я вишкірилась зашипів, показав ікла і відстрибнула в бік. Вчасно, мить і вчувся жахливий тріск, що на фоні нічної
Роздуми.
Скоро історія про Килину, добіжить кінця , і я по справжньому мучаюсь від того що не можу вибрати наступну казку, у мене є ідеї що до Попелюшки та Червоної Шапочки. Але вибрати так складно ) Маю надію що встигну зробити цей
Візуал до 7 глави
— Так, Мартіне, що це за синюватий гібрид? — допитувався він у чергового фермера, тицьнувши пальцем у плаский, схожий на гарбуз плід. — Це місцевий кабачок із перших посадок, схрещений із цукіні, — гордо відповів
Яка ділова жінка ця Лідія...
Після роботи їду до тата додому, щоби погуляти із Шерханом. Планую залишитися там ночувати, щоб не їхати у свою квартиру на інший кінець міста. У принципі, до офісу мені однаково добиратися і з татового дому, і зі свого. Пес,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше