Відгук Марафону Дарк РоманІв

Вітаю, дорогі читачі та автори!

Несподівано для себе я стала частиною великої компанії авторів.

Тому хочу залишити свій відгук, в першу чергу, як читача, про марафон Дарк Романів 
 
На цій платформі як автор я живу менше місяця. А от як читач — більше двох років. Зазвичай на те, чи розпочну читати книгу впливають 3 фактори:

1. Жанр

2. Обкладинка

3. Анотація 

Вибору в мене не було, бо це ж марафон і "будь сита тим, що дали". Тому свої критерії заховала глибоко і вирішувала тільки почерговість прочитання. Так ось)

• Лави першості отримала книга Торія Ліра – Княжна-троянда. Тавро пірата

Саме цей твір позбавив мене цноти в жанрі історичного роману. Досі я не читала жодної книги в цьому жанрі. 

Історія приваблива, міцна. 11 століття, Київська Русь і улюблена історична постать ще зі шкільник років — Ярослав Мудрий. 
Книга варта уваги однозначно, додала в бібліотеку, буду дочитувати.

 • Наступною я смакувала Єва Сова – Ворог мій

Цей жанр я читала також вперше (не дивуйтеся, бо досі "ковтала" тільки класичні любовні романи). Дуже сподобалася манера написання. Трохи складно сприймаються не вітчизняні імена персонажів. (Це суто моє сприйняття, можливо викликане жанровим голодом прочитаного). Але дивно було би, якби ватажка зграї звали б Іван/Петро/Василь ? 

За оновленнями слідкую, читаю кожну нову главу.

 • А з цією книгою звʼязку в мене не склалося з самого початку. Оксана Соловій – Ідеальне чудовисько 

Зізнаюсь, мене відштовхувала обкладинка. Тому після другої прочитаної книги ніяк не могла розпочати останню. Але це стало найбільшою невідповідністю моїх очікувань. 

Бо книга безподобна! 

Історія безжальна до моєї уяви. Кожний розділ в саме серденько. І це я пишу не тому, що в марафонах прийнято вихвалювати. Пишу це дійсно щиро. 

Насправді, книга несе важливу суспільну цінність. Ми маємо розуміти, що між нами живуть різні люди. З власними болями, проблемами, травмами. Часами ми самі стаємо причинами всього цього або ж є жертвами цієї життєвої обстановки.

Прочитала на одному подиху і дійсно з нетерпінням чекаю продовження. 

Герої подобаються.  Дуже! Своїми темними і світлими сторонами Андрій та Діана ваблять найбільше у марафонному списку героїв.

Здивована, що книга має так мало переглядів. А потім припустила, що саме обкладинка може бути "відлякуючою" причиною. Так чи ні — не знаю. Це тема для роздумів. Але якби я побачила її в пошуковому списку, то візуально не обрала би. І не зустрілася з таким скарбом...

Цікаво почути думку інших саме про сприйняття обкладинки.

І знаєте що? Хочу тепер написати як автор. Хоча боюся того слова по відношенню до себе. Страшнувато трохи, знаєте.

Я зрозуміла, що моя книга, Марія Михалко – Анатомія розлуки  яку я почала писати майже два місяці тому "не дотягує" до дарк роману. Це я проаналізувала після прочитання вищерередічених книг.Я порівнювала проблематику, переживання і наявність антагоністки. Дивно, що жоден автор цього не підмітив. А ще я очікувала на більший обсяг критики. Була готова до цього. 
Дякую, що так лагідно вказували на недоліки мого твору.

І величезне дякую організаторці  Джул’єта Матикота – Таємниця Скарлет .

Такі заходи надзвичайно потрібні для молодих авторів. Буду приймати участь ще. Якщо візьмете)

Всім дякую і бажаю невичерпного натхнення та наснаги до нашого ремесла.

P.S Цей відгук пишу з телефону і ніяк не можу добавити фото прочитаних книг. Чи то глюк, чи то я ще темна(