Свобода — це не відсутність ланцюгів. Іноді це просто можливість самостійно обрати, хто саме триматиме тебе за горло.

У новій главі "Між честю та блефом" Каліда опиняється на роздоріжжі. Позаду — попіл Цитаделі та кров Старейшини. Попереду — засніжений ліс і два супутники, кожен з яких бачить у ній щось своє.

 Бран — дика відданість, що готова розірвати світ заради неї, але водночас намагається замкнути її у вольєрі своєї "чесності".

 Зорн — витончена маніпуляція, що пропонує знання, але натомість вимагає повного контролю над її розумом.

У цій главі.

Чи зможе Каліда домовитися з Лордом Тролем, чия чесність може виявитися гострішою за ніж?

Навіщо Зорн б'є у найболючіше місце, нагадуючи про смерть Неміра?

І чому союз на рівних — це ілюзія, яку варто залишити в минулому?

"Твоєю опорою може стати тільки той, хто вміє блефувати і бачить карти противників через їхнє плече".

Питання до читачів (давайте обговоримо!)

Зорн каже: "Я не довіряю чесним людям". Чи згодні ви, що в світі, де кожен бореться за владу, монолітна чесність (як у Дрегана) є небезпечнішою за передбачувану підступність?

 Навіщо Зорн так жорстоко нагадав Каліді про її злочин? Це спроба "протверезити" її чи спосіб показати, що лише він бачить її справжню суть?

 Як ви вважаєте, чи може Каліда зараз довіряти хоч комусь із своїх супутників, чи її доля відтепер — сприймати оточуючих лише як ресурс?