Мама, яка сьогодні у мене в гостях, за звичкою розбудила години на чотири раніше, ніж звикла прокидатися я. Отож, сиджу з виглядом офігівшої сови, яка щойно уві сні ганяла з хлопчаками в футбол, їла з ними смачні пиріжки та поправляла антену, яку збили м'ячем, п'ю чай.
Так, сни у мене насичені хд
Так от, на такій хвилі згадала один вчорашній бог, на який не відповіла, бо відволіклася на приготування обіду чоловіку на роботу, а потім відповідально розстеляла ліжко, коротше... Але тема там дійсно цікава.
Відповідальність чи свобода авторам?
Авторка блогу піднімає важливу тему, чи повинен сучасний український письменник/ця писати на злобу дня? Про події, які відбуваються в країні, щоб стати так званими свідками епохи.
Тут у кожного відповідь своя.
Моя звучить так: якщо автор хоче вилити в тексті свою ненависть, то він має бути написаний в шухляду, бо іншим людям зі своєю б впоратися, а ще чужу переварювати? Ні, вибачте.
До рівня Еріка Марії Ремарка ще треба дорости.
Про що ж писати автору? Обов'язково в українському сетингу, чи все ж політ фантазії не обмежений?
Не сперечаюся, Дієз Алго підняла важливу тему, що ж залишить після себе кожен з нас. Адже є ті, хто віддає перевагу писати в сетингу інших країн та культур, та по логіці українські автори ж мають писати в українському сетингу заради розвитку нашої культури.
В грудях горить вогонь української культурної революції!..
І вдруге виражаю свою думку: суто з точки зору українки, яка любить все українське та прагне розвивати своє, мені думка Дієз Алго близька, але я проти примусу писати те, що потрібно для лінії партії. Бо так робили в країні, яка розвалилася трохи менше сорока років тому. Що там з-під пера виходило, та як довго ті твори прожили, відомо. Так чи треба? Однозначно ні.
З нетерпінням чекаю на вашу думку в коментарях ❤️
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАвтор має писати те що хоче
Оксана Соловій, Сто відсотків)))
❤️❤️❤️
Цікаві роздуми.
Не буду писати свою думку, але згодна із тим, що потрібно писати в українському сетингу❤️❤️❤️
Олена Ранцева, Звичайно за бажанням, якщо себе силувати, то вийде якась дурня, а якщо із душею і серцем, то буде шедевр❤❤❤
Мені в цілому неприємна тема, що автор комусь щось винен у своїй творчості.
Так, я українка, я поважаю свою культуру та народ, та мої книги — це мої світи, тож у них мої правила. Я ненавиджу теми "в лоб". Я підіймаю глибинні проблеми і сучасні тригерні теми, переосмислюючи їх у іншому сеттингу, і так, він не український. Бо мене надихає щось інше, мені приємніше писати щось інше, та я підтримую авторів, що популяризують українську культуру, вони молодці, я так не зможу, бо це не те поле для творчості, де б я почувалась вільною.
Щодо цього пафосного "що лишиться після нас", люди, більшість з тих кого я знаю і справді круті автори, та невже ми справді віримо, що станемо на один рівень до світових авторів? Я не про бестселлери чи серії книг, що активно обговорює тікток, я кажу про книги "на роки", про які пам'ятає і які вивчає не одне покоління. Не думаю, що нам вже буде діло, що ми лишимо після себе, коли підемо. А життя минає і воно занадто коротке, щоб не бути собою. Тож, пишіть те, до чого лежить душа. Тут не існує рамок, не існує правил.
Кайла Броді-Тернер, Підтримую! ❤️
Писала в іншому блозі, повторю тут. Майже не пишу про сучасність та український сеттінг. Чому? Просто не хочу. Погану книжку не спасуть імена Богдан та Тетяна.
Олена Ранцева, ❤️❤️❤️
Автор не має жодних зобов'язань ні перед ким - окрім власної родини, перед видавцем ( якщо зв'язаний угодою ) та власною совістю.
Перегини, які проявляються у фанатичному патріотизмі, показовій шароварній "націоналістичності" - це не про любов до рідної землі та країни. Фанатизм - в будь якому прояві - це завжди про слабкість віри та внутрішній дефіцит.
Будь які спроби запхнути автора у прокрустове ложе "правильної патріотичності" та "революційної доцільності " - викликає в мене внутрішній спротив та відразу . Бо дійсно нагадує прілий, вкритий пліснявою дух совка та партійного совєцького одобрямсу.
Завжди був проти диктатури - неважливо під якими вона прапорами - червоними совєцькими , московськими аквафрешами чи українськими вишиватними
Герман Харрінгтон, ❤️❤️❤️
Українські автори бувають дуже різні. Якщо, наприклад, я почну писати про український сетинг, проживши поза ним останні тридцять років, — це вже буде радше вигаданий світ... До речі, у мене навіть є така книжка про Одесу )))
Тетяна Губоній, Треба викладати) Принаймні одесити кайфонуть))
Взагалі, дивно звучить фраза «автор мусить писати про...»
Белла Ісфрелла, Згодна)
Я ще не читала той блог... АЛЕ завжди вважала, що автор, якщо він дійсно автор, нічого нікому не повинен))) Автор пише те, що транслює його душа.
По факту ми бачимо, що багато авторів пишуть те, що дійсно пасує під якісь рамки, навіть під окремого читача або платформу. Бо сенс цього всі ми розуміємо) І таку позицію я розумію. Але не розділяю) Бо прогинатися під когось/щось = зраджувати себе. Я категорична)
Марія Залевська, І ви маєте право на свою категоричність)))
Цікаво, що ж там був за блог...
Але з того, що я тут прочитав та зрозумів:
Ну так, потрібно писати те, що подобається особисто тобі. В якому сенсі, "партія" буде примушувати мене писати те, що їм потрібно? Невже хтось ще залишається такий, хто не розуміє простої істини: "Усе, що дешеве та не від бажання - гине!".
Я міг би у цей пост закинути політичну бомбу, але я не дуже хочу тут срачі влаштовувати.
А от те, що мені подобається, так це, цитата: "підняла важливу тему, що ж залишить після себе кожен з нас". Чудове речення!
Бо кожен з нас залишить після себе виключно те, що він робив. І знаєте, що мені більше за все подобається у цьому? Це питання часу!
В усі роки та в усі епохи, поруч із гідними прикладами був і непотріб. Але непотріб, не дивлячись на те, що його більше і його "активніше хавають" не запам'ятовується і не залишається у пам'яті чи серці.
*Мене тут починає душити кількість символів у коментарі, тож я стрибну у саб-коментар*
LibertyFox, Ну то вже поле діяльності як мінімум психологів))
Моя думка: писати те, що подобається вам. Навіщо підлаштовуватися під когось?
Я пишу лише фентезі. Це мої світи. Я їх продумую від початку і до кінця, це те чим я живу. В останній книзі у мене було поєднання України та вигаданих світів. Але у більшості книг - все вигадане.
Розвиток культури - це добре. Але не варто себе силувати, якщо до цього не лежить душа.
Надія Філіпська, Я в основному пишу так, що локація історій в Запоріжжі. Я тут зараз живу, виросла в області, тому це полегшує ідентифікацію по місцевості. Ну та ж сама особлива мова, яка притаманна місцевим. Втім не готова писати про сьогодення прямо, так що всі свої думки, висновки та емоції вшиваю у фентезійний світ книги, яку планую подати у видавництво. Там політика світів, інтриги, війни... Хто зрозуміє паралелі, окей. Якщо ні, то теж добре)
Вважаю, що фентезійні світи це безпечний для автора спосіб висловити думку, яка може бути непопулярною в суспільстві тут і зараз)
Дуже гарне порівняння з партією. Дійсно, саме такі асоціації викликає. Твір — це світ якоїсь людини, вона є його творцем, отже, має право давати назви та імена, які вважає за потрібне.
Лана Жулінська, Я не придумала більш влучного)
Чудова тема, цілком згідна, та підтримую вас ❤️
Неба Крайчик, Дякую за підтримку та те, що поділяєте мою думку ❤️
Я "на злобу дня" не пишу, бо в житті від тієї злоби вже верне)) Тим, хто має бажання та ресурс писати про сучасні реалії- респект та повага☀️
Очерет, Отож, бо це вибір, а не обов'язок)))
Приємно почути вашу думку.
Треба писати від душі, те що справді подобається. Висловлювати свою думку і світосприйняття так як того бажаєш. У цьому ж полягає творчість?
Треба ще вміти приймати вибір іншої людини і не нав'язувати свої стандарти.
Якщо хтось вважає, що писати фентезі з вигаданими світами і іменами просто... Ну тоді спробуйте мене здивувати. Тільки з боку все виглядає легко.
Історія, яка відбувається не важливо де і за яких умов щось розповідає, автор завжди хоче щось закласти у той фундамент. І не імена і колір дерев доносять суть.
Джулєта Матикота, Підтримую. Легше, тому що не треба думати, як світ навколо подати без інфодампів =)) Але не легше, тому що фокус їде на інші речі.
Тримайте частино тепла та натхнення на створення нових світів ♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Олена Ранцева, ♥️♥️♥️♥️
Я Вас повністю підтримую, Олена ♥️♥️♥️.
Теж намагаюсь не підіймати багато тем, які насправді дуже болячі.
В своїх творах я вирішив писати про відомі мені локації, та людей яких я знаю. Я - Житомирянин, ним і лишуся до кінця, до останньої крапки моєї власної історії….
Dead Mickey, Супер) А я з Запорізької області, зараз в Запоріжжі) Свій край люблю і назавжди так буде)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати