До книги Щоденник служниці Він подивився мені в очі з таким болем, що мені здалось, якби мене на шматки різали, і то мені не було б так боляче. - Хіба тобі зараз не страшно? - Я ніколи вас не боялась…і не боятимусь,

Привіт, мої любі читачі! Ми вже на третині шляху мого письменницького марафону! Сьогодні, у десятій главі, я підготувала для вас щось особливе. Я хочу, щоб ви на якийсь час забули про всі негаразди Уляни, відклали вбік

Він міг запитати, хто розбив їй серце. Міг вимагати правди. Але натомість просто розгорнув крила й подарував їй небо. — Знаєш, у Ноктарії є одна давня традиція, — промовив він після нетривалого мовчання. — Яка? —

- Не дивіться на мене так, пане Гординський, - сказала я, насилу змусивши себе вдихнути. І знову цей аромат. Сили, влади й розкоші. Те, від чого я бігла і до чого прийшла... - Як, Булочко? - усміхнувся він і опустив

Коли гра стає коханням… Чи можна домовитися про кохання? Встановити для нього правила, визначити терміни, розписати ролі й заздалегідь вирішити, чим усе має закінчитися? Можливо, хтось скаже, що