Вітаю!  Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" опублікована.

____________________________

 Мені не вистачало повітря, всередині все палало і тремтіло. А тіло ще вимагало продовжити розпочате. І щось ще заворушилося в мені, це нове якесь відчуття, до потрапляння сюди воно майже не відчувалося. Зараз після всіх потрясінь, щось в мені з жахливим грохотом надломилося, що ревностно стримувало це. Воно все ближче наближається з глибин істотності до поверхні світу. Воно спочатку холодить грудину, а потім розпалюється наче зірка, що давить на легені і серце. Стає болісно і не вистачає повітря: робиш видих і кожен раз все менше можеш набрати кисню в легені. А шкіру огортає прохолодний шовк і кінчики пальців поколює.  Я подивився на розбиті кістянки пальців, кров швидко згорнулась, я злизав те що трохи виступило. Але все одно болі не було, тільки неприємне поколювання.

– А ось ти де! Я тебе по всюду шукаю! Де ти шастаєш? – почув я позаду і відчув, як мене схопили за шию і притиснули до стіни. Я примружися від болю.

__________________