"Обійми на трьох" продовження

Не думала, що мені захочеться написати продовження до «Обіймів», але потім все ж не втрималася.

Початок книги «Кохання на трьох» вже опублікувала❤️

– Ти ж не забув, куди ми сьогодні їдемо? – уточнив Мирослав. – Я вже готовий.

– До моїх батьків… – зітхнув Ерік. – Звісно, пам’ятаємо.

– Чорт, – я сіпнулася від раптового усвідомлення. – Геть вилетіло з голови. Я ж обіцяла не пити, а тепер їду знайомитися з твоїми батьками в такому стані…

– Облиш, ти ж для них «просто подруга», – Ерік показав пальцями лапки. – Намагатися сподобатися не обов’язково. Я сказав їм, що ти дівчина Мирослава.

– А я своїм сказав, що ти дівчина Еріка, – додав Мирослав з незворушним виглядом.

– Чудово. А моя бабуся досі впевнена, що я вам обом зраджую, – видала я.

Бабуся іноді бачила мене то з одним, то з іншим, і мені довелося на ходу вигадувати легенду про те, що я просто ніяк не можу вибрати.

– Коротше, при батьках не палимося, – підсумував Ерік, тримаючи шаурму. – Я до Даші не лізу, і тебе, Мирославе, прошу про те саме.

– Ревнувати будеш? – посміхнувся Мирослав і присунувся ближче до мене.

***

– А мене? – подала я голос із заднього сидіння.

– А ти просто переїжджай до мене, – кинув Ерік, і в його голосі прозвучало щось значно вагоміше за звичайний жарт.

Моя усмішка на мить згасла. Про таке я серйозно не замислювалася, але Еріка вже було не зупинити:

– Ну а що… Збирайте речі, переїжджайте назовсім. Навіщо мотатися туди-сюди? Я люблю, коли ви обоє в мене.

– Ми тобі швидко набриднемо, – вставив Мирослав, і я помітила, як він міцніше стиснув кермо.

– Не думаю.

– А якщо твої батьки раптом приїдуть у гості, а там ми? – хвилювалася я, вже уявляючи цю картину.

– Сховаю коханців у шафу, не біда! – видав Ерік, і салон машини вибухнув нашим сміхом.

Гарячіші спойлери будуть у моєму телеграмі

4cRDyEjU

_sxB0THR

FdwwFeYJ

ygYR7hgO

aqvMzEQK

Приватні лекції