Довгий час спостерігаю за ними і в деяких навіть час від часу беру участь. Бачу "травматизм" таких заходів і тому вирішила написати цей блог - може, когось убезпечить від моральних травм.
Для чого організовуються марафони?
Головна мета - реклама своєї творчості, побічна - творчості інших.
І в цьому ж головна проблема. Тому що марафон з 99% ймовірністю перетворюється на компліментарний. Як читач - я навіть не звертаю уваги на відгуки, тому що розумію, що вони вимушені, а отже, цінності ніякої не несуть ( навіть від авторів, які самі пишуть добре).
Основний недолік - людина читає те, що їй дісталось (а інакше ніяк). І досить часто це зовсім не те, що вона обрала би сама. І після цього насилля над своєю особистістю ще треба позитивний відгук написати.
Другорядний недолік - часто читають не весь твір, а кілька глав. З одного боку, це спроба виправити попередній пункт) З іншого - який відгук тут можна отримати і яке враження скласти? Про стиль, про граматику. Здається, все. Ідея, логіка сюжету, характери, психологічна достовірність - побоку.
Головний постраждалий - організатор марафону. Йому прилітає за все : чому той, хто мав мене читати - не читає? Чому не хвалить? Чому хвалить недостатньо - я написала відгук на сторінку, а мені - абзац? Мене критикують!!! Я всіх хвалю, хоч і не має за що - а для мене доброго слова шкода?! Всіх прочитали - а мене ні!
Результат- в блогах з'являється з десять постів про чудових авторів і неймовірні твори. Потім ще десять, в яких чудові автори дякують одне одному. Якщо десь була критика і попала не на морально стійкого автора, а на чутливу творчу особистість - то ще блог-шкандаль))
Позитив : книжки все-таки бачать.
Висновки: Тут були спроби не лише взаємних підписок і взаємних сердечок, але й взаємних рекомендацій. Крім підписок, все сходить на ніт. І такі марафони небагато чим відрізняються.
Марафони з передбаченою чесною критикою - були, але і там був шкандаль, тому що в поняття "критика" кожен вкладає свій сенс. Навіть були з пропонованим рівнем критики ( 3 рівні) і все одно: хтось розумів це як обов'язок нещадно критикувати з метою загартувати автора ( незалежно від того, чи є за що), а хтось як завуальовану похвалу)). Ну і критикувати твір по уривку - така собі справа...
Які ж марафони я вважаю доцільними? ( сама ж написала, що беру участь).
Безстроковий Марафон Тетяни Гищак
Чому? 1. Ти сам вибираєш твір, який читати. 2. Від твору можна відмовитись без пояснень, якщо він не заходить. 3. Туди йдуть люди, які усвідомлюють, що їх можуть критикувати і готові до цього. 4. Читають весь твір. Учасник отримує рецензію, яка може принести користь, а також рекламу в блозі ( ну яка вже є, але цей блог не ти пишеш, тож віри йому більше)
Недоліки теж є. Ваш твір можуть читати аж три місяці. Ваш твір можуть не обирати. Щоб виставити свій твір, потрібно читати інших.
Можливо, можна зробити і кращий. Та я поки що альтернативи не знайшла.
Ні в якому разі не закликаю не робити марафонів. Просто враховуйте всі підводні камені. Якщо критика має бути - домовтесь на березі, яка саме ( наведіть приклади). Особисто я ціную навіть суб'єктивні відгуки, адже вони свідчать про сприйняття читачем моєї творчості ( це корисно, хоч і не обов'язково приємно) Конструктивні - тим більш. І сама, якщо пишу рецензію - вона в жодному разі не для того, щоб похвалити за будь-що.
Дякую за увагу)
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу що ж, багато з чим з Вами погоджуюся. Бо я часта відвідувачка марафонів, де познайомилася як з чудовими творами, від яких залишилася в захваті, так і з посередніми, які не залишили жодного післясмаку. Дійсно, на безстроковому марафоні Тетяни є велика перевага у виборі твору. Там я заходжу, читаю анотацію, дивлюся обкладинку, але не читаю коментарі)) і обираю жанрово цікавий для мене твір. Тоді й відгуки пишуться легко, бо це свідомо обрана книга. В інших марафонах правила трішки другі, але мені не заважає опція "прочитати 5 розділів" чи "20 сторінок". Навпаки, якщо подобається - книга залишається в бібліотеці та прочитується до кінця. Якщо ні - без зайвого сумління видаляю і більше не повертаюся до неї. А коментарі - це дійсно спосіб трішки розкрутити твір, адже письменники частіше коментують інших письменників. Мої читачі - в основному - безмовні спостерігачі, а тому й твори мої губляться у 1000 подібних чи серед десятків тисяч популярніших жанрів.
Висновок: марафони, хоч і комплементарні, потрібні. Інакше б не знайшла чудових і талановитих авторів, від яких щодня черпаю натхнення. Критика - це вже інше питання. Дуже іноді хочеться покритикувати, особливо за граматику))
Ньюбі Райтер, ❤️❤️❤️
Я зараз беру участь у марафоні, і там дуже багато активного обговорення. І от що мені здалось цікавим: була книга, яка мені не дуже зайшла, і я знайшла людину, яка відчула її так само. Але паралельно бачила, що іншим вона щиро подобається - і це не виглядало як “обов’язкова похвала”. В якийсь момент починаєш ловити цей патерн: з ким у тебе збігаються смаки, а з ким - ні. І тоді рекомендації вже сприймаються інакше. Наприклад, книгу, яку порадила та читачка, з якою у мене зійшлась позиція, я додала собі в підбірку)
А от щодо уривків - тут я на вашому боці. Якщо історія “чіпляє”, це відчувається з перших глав. Але якщо ні, жоден автор не встигне розкрити історію за умовні 30-40 сторінок, бо це ще тільки розгін. У мене теж був момент, коли я змушувала себе читати, а потім зрозуміла, що просто маю зависокі очікування, намагаючись оцінити всю історію по її початку. Тому так, 40 сторінок, це ніби й немало, але в рамках книги іноді це взагалі “нічого”.
Ана Харві, Я ж не кажу, що всі лише хвалять. Більшість. А щодо того, що одному подобається, а іншому ні - ну так ви ж власну думку висловлюєте, а не ще чиюсь. Як на мене, так і потрібно. І те, що може здатися неприємним, насправді - якби всі мали мужність бути чесними - приносило б більше користі в глобальному плані, марафони були б цікавішими. І це ні в якому разі не про грубість чи хейт .
На початку своєї письменницької діяльності на Прозі.ру (це перше, що з'явилося на теренах інтернету і було, звісно, російськомовним), якось одразу потрапила там на цікаву місцеву спільноту, де влаштовувалися заходи і конкурси, в яких передбачалося говорити про твір все що завгодно. Там мій стиль назвали "дерев'яним" і поспівчували, що людина (я) має гарну фантазію, але пише як курка лапою. Я сприйняла це як виклик (така вже натура), не втікла і згодом зрозуміла, що ці люди - справждній скарб для мене, як для автора-початківця. Якщо б не отримала тієї критики, а тільки позитив, взаємні підписки і лайкі, залишилася б "куркою" до сих пір. Шукаю критиків і зараз - будь-яких, навіть таких, що в літературі зовсім не тямлять. З кожного з них можна витягнути користь для своєї творчості.
Сергій Більцан, ❤️
Мммм прочитала з задоволенням... А головне щиро і чесно ʕっ•ᴥ•ʔっ✨❤️❤️✨
Ірина Бібік, ♥️
Дякую за такий змістовний блог про марафони. Впевнена, що у вас на язиці вертілася більш гострі слова, але з усім написаним згодна. До марафону Тетяни Грищак придивлюся.
Олена Ранцева, ♥️
О, так, до пані Тетяни на марафон обов'язково піду ще раз, коли нарешті напишу щось нове. Там прям дійсно можна знайти саме свою цільову аудиторію, яка обирає твій жанр)))
Скажу ще декілька слів саме як учасниця марафону. Проблема у тому, що часто автори кажуть: "Я хочу критики", але це тільки щоб показати свою "відвагу" і адекватність в певній мірі. А потім виявляється, що людина, яка просила зауважень, не готова їх сприймати і дійсно відбувається шкандаль)) Я не можу дати людині адекватний аналіз твору, коли не впевнена, що їй це дійсно треба (бо мені самій того не треба, якщо чесно, сидіти й розбирати твір для того, щоб людина потім на тебе образилася.. думаю, багато хто зрозуміє, про що я)). А на марафоні, особливо якщо ти вперше знайомишся з творчістю автора, просто неможливо вгадати, чи хоче автор насправді твою критику, чи ліпше без неї. Тож я свідомо обираю більше висвітлювати позитивні сторони, хоча усвідомлюю, що у певній мірі завдаю шкоди авторам =(
Дієз Алго, О, так! У мене теж таке є, коли сподобався твір і хочеться звернути увагу автора на якусь деталь, щоб все стало прямо "ідеально")))
Марафон Тетяни Гищак єдиний, в якому я беру участь. І намагаюся максимально чесно писати рецензії. Але не всі сприймають критику. Це факт:(
Єва Лі, Нас таких небагато, але ми є) Я теж пишу чесно, виходячи з того, що рецензія - це має бути щось об'єктивне, а не пусті похвали. Якщо хтось мав інші очікування - це його провтик, а не мій.
Мені участь в марафонах дозволила розширити коло спілкування і відкрити для себе нові цікаві твори (і не менш цікавих авторів). Тож є плюси, навіть в першому наближенні, хай і не завжди очевидні ;))
В безстроковому брав участь і, можливо, ще повернусь, коли там трохи список поповниться.
Очерет, ✨❤️✨
Для мене переваги марафонів однозначно переважають недоліки) Я не лише автор, але й читач, тож наряду з тим, що не підходить мені за жанром чи манерою, зустрічаю і цікавинки) І ще мені приємно бачити відгуки – бо зазвичай читачі такі мовчазні.... )
Дякую за рекомендацію марафону Тетяни Гищак, обов’язково завітаю до неї.
А щодо срачу в коментарях до марафонів — то просто тема така срачездатна, я вибачаюся… Можна й у блозі підняти таку хвилю, що сам захлинешся ))
Tatiana Gubonyi, ❤️
Якщо хочете можу назвати тут одного автора, який дає коментар так, що вас не образить, але водночас вказує на недоліки твору.
Щодо трьох місяців - то це спеціальний трюк, коли учасник не може послатися не нестачу часу, щоб прочитати 10 сторінок). Ніхто не заважає читати і відгукуватися швидше.
Дієз Алго, Час просіює випадкових людей. Проте в результаті формується коло однодумців, для яких реклама себе красивого не стоїть на першому місці.
Все так. Хоча деякі марафони мені дуже сподобалися.
У Тетяни Гищак, звісно ж. І у Діани Козловської, де треба прочитати 4 авторів у тому ж жанрі. І блог писати не потрібно. Там я познайомилася з цікавими авторками, з деякими досі читаємо одна одну)
Тож думаю, писати блоги про все прочитане — це вже зайве. Особливо коли їх десять майже одночасно з’являється)) та й у коментарях легше бути чесним, ніж у блозі.
♥️♥️♥️
Згодна на 100% ❤️
Магістр Анімарум, Лайк
Слушні думки й зауваження)
Ромул Шерідан, ))
Дякую за цікавий блог❤️ Треба буде якось прийняти участь в подібному марафоні, щоб скласти своє враження
Кіт Анатолій, Спробуйте)
❤️❤️❤️
Ірина Скрипник, ))
❤️❤️❤️
Я мала набити власні шишки)))
Але сподіваюсь, що інші прочитають це і зроблять висновки) Гірка правда, приправлена гумором)
Джулєта Матикота, Та у вас нічого страшного ще не сталось) А загалом, манера в якій пишуться відгуки мені сподобалась))
Автори трохи не на тому концентруються. Ніякі марафони не замінять роботи над собою і власною майстерністю. Але це думка для багатьох авторів непопулярна - бо хочеться швидкого "успіху"
А так в цілому розділяю.
Цікава думка, хоча, якщо твір буде циклом книг — все одно буде важко)
В марафон Тетяни Гищак. Також приймаю участь. Але там можна вибрати собі книгу яка до душі і яку хочеш прочитати. Читати з примусу, це не моє...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати