Щоб рідні більше не лякались...

Ви помічали, як змінилися наші мрії? Тепер ми хочемо не розкоші, а «елементарно знати», що навколо мир. Щоб діти не здригалися, а птахи в небі не асоціювалися з небезпекою.

Вірш «Ми — просто люди» — це щира розмова про те, як важко засинати й прокидатися в реальності сирен. Але це також вірш про величезну любов до життя і до своїх близьких.

✨ Про що ці рядки?

• Про втому від «життя під лупою» війни.

• Про молитву за цілі домівки та нормальне майбутнє.

• Про те, що найважливіше — це відчути спокій поруч із тими, кого любиш.

Запрошую вас долучитися до читання та поділитися своїми мріями про перший день миру в коментарях.

Перейти до читання: https://booknet.ua/reader/ya-znovu-pishu-b448348?c=4966866

#Яна_Тарасевич #Ми_просто_люди #СучаснаПоезія #Україна2026 #МріяПроМир #СильніРазом #Букнет #Аркуш #Поезія_яка_дихає