Та скільки ж можна
полювати на людей?
Старих і молодих, беззахисних дітей?
Вже давно досить!
Мучити днями і ночами
та навіть не чіпайте болючими словами!
Втомились люди нині,
не хочуть під лупою існувати,
а мріють вільними всі стати.
Від вибухів, сирен та плачу
кожен звільнитися бажає.
Тому і час від часу хтось в інший край зникає.
Так важко прокидатись
нам зранку очі відкривати,
а ввечері ну неможливо засинати.
Як можна сну віддатись?
Коли навколо все здригає
і тільки Боженька від цього нас оберігає.
Ми – просто люди!
Нам так важливо спокій відчувати
і що навколо мир елементарно знати.
Зараз всі мріють,
щоб в небі були хмари і птахи,
а на будинках залишалися цілими дахи.
Щоб наші рідні дорогенькі
нічого більше не лякались!
Життя нормальне будували і під сирени не ховались.
© Yana Tarasevych 14.03.2026р.
Відредаговано: 22.03.2026