Ми не самі, навіть коли одинокі.
Десь у тиші наших думок живе надія.
Десь між рядками наших спогадів — любов.
І навіть коли поруч нікого немає, у серці все одно є світло, яке тихо шепоче:
ти не загубився, ти просто йдеш своїм шляхом.
Самотність інколи приходить не для того, щоб забрати людей, а щоб повернути нас до себе.
Бо саме в тиші ми чуємо власну душу найчіткіше.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВідповім я вам віршем :).
Назву я його
Моя Компанія насамоті
Я поет, я музикант, я творець і я кінець,
Сам собі я пан, слуга, мудрець ну і, звісно, молодець!
Як лишаюсь наодинці — не мовчу ані на мить,
Бо в мені така бригада, що хоч протокол ведіть.
Сам для себе я — зібрання: безліч драм, облич, думок,
Тут у кожного є правда, і характер є, й пророк.
Я на самоті не тихну — я скликаю кожен раз
Внутрішній великий форум, збори/раду, в тихий час.
Мені б, може, ще у втечу хоч на день кудись гайнуть,
Та й вона в моєму колі теж давно знайшла маршрут.
Тож коли я сам лишаюсь — це, по суті, дивний жарт:
Наче ніч вже за віконцем, а в душі — великий старт!
Іванна Роман, Так, у декого самотність виглядає напрочуд дивно :). Але, як би там не було, внутрішнє відчуття самотності завжди можна заповнити — думками, творчістю, розмовою із самим собою, мріями або справою, яка захоплює.
Натомість значно важче заповнити почуття втрати, порожнечі та безповоротності.
Втрату — бо те, що було частиною нашого життя, вже неможливо повернути у тому вигляді, яким воно було.
Порожнечу — бо вона виникає там, де раніше було щось важливе: людина, сенс, або цілий шматок життя.
А відчуття безповоротності — тому що інколи ми чітко розуміємо: певні речі залишаються лише у спогадах, і саме це робить їх такими болісно цінними.
Але, мабуть, у цьому і є одна з тихих мудростей життя: навіть якщо щось неможливо повернути, це не означає, що після нього не може з’явитися щось нове — світле, тепле і важливе :).
Гарного дня і чудового настрою!
⭐✨✌️
Ну якщо розібратися, навіть коли ми сидимо самотньо в чотирьох стінах, і ледь не п'ятий кут виючи готові шукати, але ж ми не самі... З нами окрім наших тарганів завжди 24/7 наші... інвазійні друзі, які розділяють з тобою все своє життя, і твоє теж, і все що б ти не з'їв, та ще купа різної мікрофлори)))
Але це просто жарт, бо якщо розібратися, можна й самому собі стати класним співрозмовником і компаньйоном, бо що що, а ні з ким ти стільки не розмовляєш, як сам з собою, навіть якщо подумки... головне не посваритися і не почати мордобій)))
Іванна Роман, ☺️❣️⭐
Тиша це добре, але вона лякає, бо саме в тиші ти починаєш слухати себе⭐✌️
Іван Павелко, Саме так...:)
Згодна з вами. Лише в тиші можна почути себе)
Іванна Роман, Люблю тишу!
І раз в чотири роки навіть 366!
Іванна Роман, Нічого гарного не бачу)
❤️❤️❤️
Ромул Шерідан, ❤️
Точно не самі) Вже підписалась і хочу дружити)
Джулєта Матикота, Це так мило❤️
Навзаєм підписка і з мене❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати