Дорогі читачі!!!

Запрошую до новинки "СЕРЦЕ НЕ СЛІПЕ" !!! Насправді це еротичне фентезі з гарячими сценами. Обіцяю, буде спекотно!)) В книзі йдеться про дівчину Карен, яку забажав сліпий лорд за правом першої шлюбної ночі.  

______

Він — маг темних вітрів, лорд Джордж Берінгарт. Ще у дитинстві страшне прокляття позбавило його зору і лорд завше ховає очі за чорною пов’язкою. Не зважаючи на ваду, Берінгарт могутній воїн та захищає власні володіння від набігів сусідів.
Вона — юна дівчина Карен, жителька володінь лорда. Її виховували нерідні батьки, які знайшли дівчинку у лісі ще немовлям. Хоч Карен струнка й тендітна, проте її обличчя спотворене рубцями.
Доля випадково зводить сліпого лорда з цією дівчиною. Ким стане для нього Карен? Черговою розвагою чи порятунком?

_______

— Ваша Магічносте... — ледь стримуючи гіркі сльози, Карен боязко поглянула на Берінгарта. Саме цієї миті він задумливо застиг біля мармурової колони, оздобленою золотистою ліпниною. — Що мені робити далі? Чи... Можу я піти? — гадала, що лорд відпустить її додому. Навіщо йому потворна дівчина? Та чи стане насправді брати на ложе? До того ж, і без неї чимало охочих втішити хазяїна...

— Ти й справді думала, що можеш так просто піти? — чоловічі губи скривилися у іронічній посмішці, яка водночас була хижою. — Карен... — хрипко протягнув, немов смакуючи це ім’я. — Я заплатив твоєму горе-нареченому аж двісті далірів... Отож, маю право на ніч з тобою. Обіцяю, не пошкодуєш. Як бачиш, я щедрий. Якщо догодиш, матимеш і ти винагороду...

— Що?! Ваша Магічносте, я не повія! — обурено скрикнула дівчина, стискаючи кулаки. — Мені від вас нічого не треба! — попри гнів, спиною ковзнув холод. Карен розуміла, хто перед нею. Якщо лорд забажає, то може узяти і силою, ніхто йому не завадить. — Моє обличчя... Воно дійсно страшне, в рубцях... — відчайдушно вдавалася до цього аргументу, хапаючись за останню надію.

— Якщо від мене нічого не треба, то це й на краще, безкорисні дівиці трапляються нечасто, — хмикнувши, Джордж повільно наблизився до заціпенілої дівчини. — А щодо твого обличчя... — простягнувши правицю, кінчиками пальців провів по рубцю на її щоці. — Як відомо, Карен, я сліпий...

Сподіваюся, ця емоційна книга стане вам до серця! 

З любов'ю, ваша Таня Толчин