А потім люди кажуть, що в мене важко!

Це буде рецензія автору Іван Павелко на його твір Смертельний досвід

Пробачте, автор, що так... Але я не можу, в мене лапки і 57 підписників, я фізично не можу дати іншу рецензію! 

Тому я сподіваюсь, що якщо це читають автори, що мають більше 100 - то вони зайдуть, прочитають це (там не більше хвилин 10 потрібно на твір) і дадуть відгук чи рецензію. 

Добре, я починаю свою розповідь! Це буде довго, тож якщо не бажаєте слухати мене - два посилання вище!

Ось мені кажуть, що в мене важка література. Так писали під твором "ПТСР" (військовим забороняю його читати!!), так писали під циклом "Леді замку Саммерфелл". І, в цілому, я розумію людей і чому вони таке пишуть. Так, те, що сталося з Селлою, те, що сталося з Ріам, те, через що пройшов Найро, те, яке відношення було, до свіжого персонажу "Поліни". Це усе важко і я це розумію. Але! 

Чхати, чесно кажучи, на них усіх - вони вигадані, не реальні! Вони не відчувають болю, не страждають і навіть не розуміють, що вони - усього лише літери на папері...

Питання: "Навіщо тоді описувати подібне?" 
Відповідь: "Підтримка! Одна з бічних тем мого циклу - підтримати самотніх людей, що стали дорослими, а партнера так собі і не знайшли" - і це лише один з прикладів. 

І до чого ж я веду - так це до того, що персонажі у творах, як правило, це великі алегорії на реальних людей. Я вже давно помічаю, що письменники, загалом, пишуть усього лише про дві речі:

1 - світ та події, які б вони ХОТІЛИ б пережити

2 - світ та події, в яких вони ВЖЕ живуть. 

Тому такі твори, як "Смертельний досвід" - ну це суто урон по психіці. Тому що ти розумієш, що за цими образами - стоять реальні люди, що проходили через це. І ось тут, я вважаю, боляче по-справжньому. Але це необхідно відчути, щоб розуміти людину та те, що йде разом із нею. Бо саме завдяки таким людям, ми усі можемо сидіти сідницями у теплі, а не знаходитися..... там...............

І я усім раджу це прочитати! Бо образи, які там, вони реальні, хоч вони і на аркуші!

Не знаю... Мене про цей блог і цю рецензію ніхто не просив... Я зробив це виключно тому, що сам хотів, щоб люди про це почули! 

Автор, якщо тобі не сподобається цей блог та ця рецензія - відпиши у коментарях, я видалю...

Усім дякую за увагу... мені... мені важко від цього... 

Піду далі робити нове промо. Нехай щастить Вам і усім, і щоб ніхто не мав подібного досвіду, як той, що було описано.......