Додано
06.05.26 20:16:00
А ось і весілля...
Двадцять два роки тому
Ми з Гришком Назаренком зараз на піку. Молоді, нахабні, ми вже відчули смак грошей і справжньої влади. В один із вечорів у «Варні» ми й познайомилися з ними — сестрами-погодками, Лідією та Людмилою.
Вирішив діяти як зазвичай на переговорах — у лоб і без порожніх балачок. Квіти? Тільки оберемками, щоб ваз не вистачало. Подарунки? Французькі парфуми, шкіряні пальта, золото. Я не вмію грати в ніжність, але я вмію «забезпечити й захистити». Людмила приймає все з гідністю, і я бачу, як у її очах спалахує вогник. Жінок же так просто заманити та прив’язати до себе подарунками, ніжностями, обіцянками…
Назаренко, мій начбез, завжди був людиною дії. І з Лідією в них іскрить так, що повітря навколо плавиться. Гриша катає її «з вітерцем» на своїй «БМВ», розв'язує будь-які проблеми сімейства одним дзвінком і дивиться на неї так, ніби вона — його єдина святиня. Лідія — вогонь-дівчина, якраз під пару його шаленому ритму.
— Гришко, — не витримую я якось увечері. — Пора зав’язувати з холостяцьким життям. Нам потрібні спадкоємці, потрібен порядок у домі. Давай одразу обох під вінець? Два весілля — проблем і витрат удвічі менше…
— Логічно, — як завжди, коротко відповідає друг.
Дивлюся на Людмилу в білій сукні на примірці й переконую себе, що це і є нормальне життя. Що я — успішний бізнесмен Артур Георганов, у якого все під контролем.
Але ночами, коли алкоголь і адреналін перестають діяти, я ловлю себе на думці, що шукаю в рисах Людмили ту, іншу…

Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1657
відслідковують
Інші блоги
Здається, сьогодні я вирішила трохи розбити вам серця) Уявіть чоловіка, який звик контролювати абсолютно все. Який не боїться смерті, не вірить у кохання й переконаний, що в його грудях давно немає серця. А потім у його
Всім привіт! Нарешті я наважилася на публікацію книги “Маленьке щастя від мільйонера”. Сподіваюся, хоч так я її допишу. Віка провела ніч із незнайомцем, який виявився заклятим ворогом її родини. Вона втекла, сподіваючись,
Вітаю, мої любі! Хто не бачив (а багато хто не бачив, виправляйтеся!) стартувала моя новинка: "Потраплянка для принца, або Як стати Темним Володарем", і це книга, де я нарешті дісталась до такої бажаної теми: потраплянка
Вітаннячка!
Я до вас з черговою ВГАДАЙКОЮ. Тут мав би бути гарний арт, але світло сказало "Goodbye!". Усі арти у моєму Telegram. Вибачте, такі реалії... Веста з роману "Альфонс на годину" вирішила з'ясувати, чому ж
Розділ, який реально читається на одному диханні. Шухляда, в якій лежать вісімнадцять листів. Жоден не відправлено. Двадцять п'ять років дві жінки чекали одного дзвінка. І кожна була впевнена, що чекає лише вона. У
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Анна Форлі, ❤️❤️❤️
Ого… дуже сильний уривок. ❤️❤️❤️
У цих рядках стільки влади, пристрасті й прихованої порожнечі водночас. А остання фраза взагалі пробрала… Уже цікаво, кого ж він намагається знайти в Людмилі.
Svitlana Anosova, Приємного читання! Дякую!
Перше весілля Артура! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, Так, з матір'ю Карини...
Дякую!
Як часто ми, на жаль, це робимо — заміняємо одних людей іншими.
Morwenna Moon, На жаль((
Дякую!
Весілля, але не те)
Мрія Чарівна, Не те...
Дякую!
❤️❤️❤️
Марія Залевська, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати