Трохи думок в голос... буде багато тексту, тому можете не читати.
Колись почула думку, що в українців є одна доволі неприємна риса. Колись хтось чогось досягає в певній галузі, його оточення/колеги замість того, щоб привітати та порадіти топлять його. Бо цього досягли не вони. Гадаю, частина авторів зі мною погодиться, що подібне є. На жаль. І ми від цього нікуди не подінемось.
Хто знайомий з к-поп індустрією, зрозуміє про що я зараз буду казати. У них подібна особливість працює трохи інакше. Навіть якщо дивитися на успішність співаків, вона більша саме в груп. Чому? Тому що над просуванням працює не один задохлик, а ціла група задохликів. Одна група працює на благо всіх людей в ній. І це те, до чого мені хочеться, щоб ми дійшли з часом.
Якщо на хвилиночку забути, що всі ми з вами центри всесвіту і подивитися в цілому на літературу, можна багато чого побачити. Поговоримо?
1) Читацька аудиторія українців де-факто менша за пласт російськомовних читачів. І це факт. Просто тому що українською говоримо лише ми, а російською купа різних країн. Це числа які не можна навіть порівнювати. І зараз ми всі працюємо не тільки на свою популярність, а й на популярність саме української літератури. Кожна українська книга яка зібрала якийсь великий показник та привернула увагу читача - це користь для інших книг, які цей читач потім піде читати. Іншими словами, успіх одного автора - це потенційний успіх іншого. Пам'ятаєте як підсіли на якусь тема в літературі? Типу академок? А потім залпом пішли в читацький запій і шукали книги на цю тему? О це воно.
2) Я люблю електронний самвидав. Він зручний. Він вигідний для автора. Навіть якщо вам здається інакше. Але електронному самвидаву треба зрозуміти, що ми конкуруємо не зі своїми колегами по електронному самвидаву, а впершу чергу зі...світовими бестселерами. Бо напевно більша частина друку в Україні йде саме на переклади іноземних авторів. І про Букнет досі читачі не знають. Для людей, які купують друк, Букнет - це щось схоже на підвальне видавництво. Бо так вже якось склалося з радянських часів, що якщо в тебе немає друкованої книги - ти не автор. Ти задохлик який щось там пише і витрачає свій час. Навіть якщо ти продав і заробив грошей більше за автора який за свої гроші надрукував сто примірників і потім вийшов дай бог в нуль.
Ми конкуруємо не проти один одного, а проти системи. Системи, де пишуть якісно тільки зарубіжні автори чи класики.
3) Так. Інколи образливо, що хтось досягає чогось легше, швидше чи простіше. Було б брехнею сказати, що комусь подобається програвати. Але... інколи потрібно засунути своє его кудись подалі та просто порадіти за своїх знайомих. Тому що немає ЖОДНОГО автора, який би написав одну книгу і різко став відомим. Ні. Кожен топовий автор, комерційний, безкоштовний з чогось починав. Всі ми починали з нуля. Перша книга, яку потім сто разів редагуєш. Не розуміння того, що ти не так робиш. Чому його читають, а мене ні. У всіх свій шлях. Люди, які зараз вище за нас, теж були новачками. Вони теж писали ночами, не спали, не їли, вкладали гроші в рекламу, писали рецензії по бартеру, писали блоги. Підтримували один одного.
Замість того, щоб топити когось і звинувачувати у чомусь, подумайте про те, як вам досягнути чогось. Тільки за цей рік було два флешмоби - "Стріли купідона", "Перші поцілунки" і зараз пішов третій. Купа конкурсів. Купа активностей. І це лише на Букнеті. Це все взаємопідтримка для вас і можливість отримати актив. Якщо ви думаєте що достатньо написати книжку на 20 сторінок і викласти - то ви дитина. Як про вашу книжку мають дізнатися інші? Як про вас мають дзнатися інші? Звідки? Люди не телепати, на жаль. Вони дізнаються про щось лише тоді, коли їм про це сказати. І у ваших інтереах писати блоги, дописи, історії в соцмережах, брати участь у флешмобах, домовлятися про рецензії, спілкуватися з авторами, питати в когось як буде краще. Це маєте робити ви, а не читач.
Ми живемо не у старі часи де був десяток авторів які подавали рукописи у видавництво і їм давали за це гонорар. Це тоді читач був обмежений у виборі. Газета. Бібліотека. Крапка. А зараз ваш рукопис на 20 сторінок в столі конкурує зі всіма книгами всіма мовами в інтернеті. Не з колегами на Букнеті, а ось так. Зі всіма авторами у світі. Читач за одну ніч проковтне вашу книгу і піде читати книгу іншого автора. Бо ви не пишете з такою швидкістю, щоб книгоголік міг читати лише вас. Тому перестаньте бачити ворога у ваших колегах. Вони тримають читача на платформі, щоб він не втік дивитись фільми і повернувся зрештою знову до вас.
Так, можливо це доволі грубо та жорстоко. Але принаймні це чесно.
Доступ до цього твору мають тільки зареєстровані користувачі
Реєструючись на порталі Букнет, я підтверджую, що ознайомлений з Угоди користувача і згоден з нею.
30 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак, погоджуюсь)
А ще, зараз спостерігається цікава тенденція - адже автори теж є активними читачами. Я особисто маю більше 80 придбаних книг на Букнеті, в тому числі й ваші, Юля.❤️ І також мрію (та рухаюся в тому ж напрямку), щоб мої книги теж невдовзі отримали можливість передплати.
Щодо конкурсів - вони гарна можливість розвиватися.
Щодо флешмобів - це гарна ініціатива, що консолідує авторів. Брала участь у флешмобі "Ялинкове сяйво" і отримала масу задоволення, відгуків від авторів, а книгу читали та коментували активніше. Тому з задоволенням (але по можливості) братиму участь у наступних заходах, що проводять на платформі як адміністратори, так і автори.
Усім добра ❤️
Как всегда очень точно и честно
❤️Згідна з кожним словом.❤️
✨️1. Я про Букнет дізналася лише тоді, коли сама захотіла викладати свої тексти. До того читала через російськомовні додатки. Туди приводила реклама Фейсбуку.
✨️2. Електронний самвидав має безліч плюсів. Чого тільки вартий звичайний коментар читача, на який автор може відповісти. Це зовсім інший рівень взаємодії.
✨️3. Усі заздрять. І я теж інколи заздрю, але по-білому. Бо розумію, що мені є до чого прагнути. І водночас впевнена, що є й ті, хто може заздрити навіть моїм скромним досягненням. Але тут ви дуже правильно підмітили, усі колись починали з нуля. Та кожен обрав різний шлях. Хтось лише пише і чекає, а хтось ще й працює над результатом.
Дуже слушні зауваження. Абсолютно згодна з Вами❤️✨❤️✨❤️
Ого, скільки я пропустила поки писала глави – це я про срач під дописом адміністраторів. Скажу так – заздрість завжди була, є і буде, бо, як каже одна моя героїня, заздрість править світом. А у будь-якому конкурсі будуть незадоволені. Тому варто завжди, за будь-яких обставин мати план "Б" щодо книги. Якщо книжка не вийшла у фінал, то... і далі кілька пунктів, що з нею робити. У мене він є. І я зовсім не впаду у розпач, якщо у фіналі не буде мого роману. Бо у мене точно є три пункти, що я можу зробити й зроблю.
Я мільйон разів хотіла взяти участь у марафонах, але геть бракувало часу. Тільки-тільки оговтуюсь від багатьох особистих подій. Бо марафони та флешмоби реально дієві та корисні – підписники, відгуки і т.інш.
Навіть планую створити та провести такий флешмоб. Залишилося додумати кілька деталей.
Зараз письменник самвидаву і гопак танцює, і себе рятує.
Мені здається, що люди, які роззираються на інших не для того, аби в них чогось навчитися, а виключно, щоб позаздрити і сказати (собі чи на широкий загал), що вони кращі, але чомусь їх не читають, не дивляться, не слухають — не пройдуть природний відбір цієї сфери. Або ж просто довго в ній не протримаються. Его таких людей банально не здужає конкуренції, адже їхні очі та мізки завжди мулятимуть успішніші, цікавіші, продуктивніші автори, а не фонус на чомусь корисному.
Коментар видалено
Так і є, всеодно прочитавши навіть всі книги читач піде далі. Колись я запоєм читала і це була десь книга в день-два. Тож тут не конкуренція потрібна, а взаємопідтримка і просування цього формату.♥️
Коли б не постійна потреба піарити свої твори, я б порадила менше сидіти на блогах, а більше часу приділяти власним текстам. Адже поки працюєш над своїм рукописом, не маєш часу рахувати перемоги інших авторів і заздрити їм.
У першу чергу потрібно бути чесним з собою. І багато працювати. Усі заздрять. Але цю енергію потрібно спрямовувати в інше русло.
Бо іноді за успіхом іншої людини ми не бачимо скільки було витрачено сил і крові.
Катерина Винокурова, +1
Така риса притаманна не лише нам — вона притаманна багатьом народам. І коли настане реальний апокаліпсис (а він буде, і ми нікуди не подінемось від нього), усе погане вийде назовні навіть із тих, хто здавався зразковою людиною.
Якщо не заперечуєте, я трошки продовжу тему саме блогу.
Чомусь деякі автори на Букнеті відносяться до нього так, ніби це ідеальне місце з ідеально рівними умовами (яких не буває).
Приклад: ви виставили відео на платформі Ютуб. Чи очікуєте ви, що завтра будете в топі, матимете мільйон переглядів і чи пишете під відео на каналах-мільйонниках "Моє відео не дивляться через таких, як ви!" Якщо ви психічно здорова людина, то очевидно ні. А чим, власне, Букнет відрізняється?
Автори, які активні (не просто зареєстровані, а активні) на Букнеті довше, мають більше підписників. Авторам, які мають більше підписників, легше розкручувати нові книги - вони мають постійних читачів і довіру в потенційно нових (бо акаунт має багато підписників, закінчені книги і т.д.).
Так, не всі акаунти розвиваються однаково швидко. Хтось більш вправний саме в просуванні, комусь просто пощастило (таке зрідка буває), а хтось (неймовірне відкриття, але теж факт) просто більш цікаво пише.
Це геть не означає, що треба опускати руки і йти. Треба розвиватись і завжди порівнювати свої досягнення тільки зі своїми ❤️
Чарівна Мрія, +1
Ох, болюча тема. Скажу одне: якщо тобі заздрять, значить ти чогось досягла, отже, продовжуй, ти на правильному шляху! Щастя, коли поруч є люди, здатні підтримати, але це скоріше виняток, ніж правило, таких людей варто берегти, наче скарб. Головне, щоб ти памʼятала, нащо пишеш і для кого, твоя аудиторія тебе підтримає, а все інше - фігня. Чиясь заздрість не варта твого авторського часу, краще ще одну проду написати чи просто відпочити
Згодна з кожним словом. Під блогом про фіналістів конкурсу, дуже кинулося у вічі, що багато нових авторів сприймають інших авторів, як конкурентів. І це замість того, щоб переймати у досвідчених авторів платформи досвід, прислуховуватися до їх порад. На жаль цього немає. Зате є багато гнівних блогів.
Дякую за ваш блог❤️
Заздрять не лише в літературі, будь яка сфера, особливо творча. Як початківцю, то дійсно важко просунутися, я зрозуміла по собі, виходить, що головне - не стільки написати, а просунути, щоб тебе читали. Я особисто взагалі вдячна авторам тут за взаємопідтримку, бо іноді хочеться кинути усе і хай лежить. Мабуть, коли рейтинг підійметься, то стикнуся і з заздрістю, а поки що від усіх відчуваю позитив❤️❤️❤️
Згідна з вами. У кожного автора свій шлях, але найголовніше, як на мене, що обʼєднує усіх, — це шалена праця. Не вийшло з одним підходом, окей, пробуємо інакше. Читачам більше сподобалася книга, про яку не думав — аналізуємо, чому, що там такого особливого чи чим вона якраз зачепила. Не сподобалось — теж добре, адже у кожного свій смак, і якими б талановитими не були, один автор не може подобатись зовсім різним людям. Суто моя думка, що перемагає уже той, хто йде далі, навіть якщо для цього потрібно пробувати ще і ще, бо кожен успіх приховує титанічні зусилля.
Так і є. І нас завжди буде менше, як порівнювати з усім світом, просто по кількості. Але ми на слуху. І просто гріх не користуватися цим і не намагатися розширити сферу нашого впливу. Є дві теми, в яких ми маємо перевагу. Війна - бо в нас сучасний досвід. І міфологія-етніка-фентезі. Бо це - незвичне для європейського і тим більш світового читача. Це те, чим ми можемо зачарувати, золота невироблена копалина.
Юлія Богута, Ким війна сприймається як хайп? Тими, хто й так негативно налаштований? То вони не ЦА. Загалом, про це потрібно писати. Але воно не буде мати популярності тут і тепер в Україні. Тому що це те, від чого хочеться дистанціюватися - цілком логічне і природнє бажання. Але для закордонного читача - ні. Вони не травмовані і вони можуть це читати і дивитися. І їм потрібно це дивитися, щоб робити висновки. А для нас - час такої літератури прийде пізніше. Коли закінчиться війна. Коли буде час оплакувати і аналізувати.
Щодо міфології - що значить купа ньюансів? Вона всюди - ця купа. В цьому і полягає талант і майстерність автора.
Якщо людина всюди бачить заздрість і образи, то тут питання більше до людини, ніж до світу.
Кожен судить, виходячи виключно з власного досвіду і світосприйняття.
Ірина Скрипник, Важко не бачити образу, коли різні люди про це прямо пишуть. І справа не в досвіді, це просто видно. Я така ж була. Свого часу багато побігала по конкурсах віршів і знаю, як вони працюють. Не все справедливо, не все заслужено, не все об'єктивно. Там з цим зовсім погано. Тому я власне не чекаю якоїсь ідеальної справедливості. Її ніколи не буде.
Наче бачила вас теж у блозі. Я не вчитувалась, якщо чесно. Не було багато часу на це та бажання. Тому не сприймайте це як претензію до вас чи ще до когось. Це моя особиста думка і вона не має бути вірною для вас.
Згодна на всі 100%. ПС: Одного разу таки напишу нормальну академку =)) І так флешмобів більше )
Анна Лінн, Успіху з цим) Я собі так про детективи кажу.
Взагалі... Якщо вже казати зовсім чесно... В нас є один приклад, де "написав одну книгу і став відомим"
Це 50 відтінків сірого. Але... Ну... Якби дерева знали, на яку книгу вони підуть - вони б самі себе підпалили б.
А щодо усього іншого... Ну, хейтери були, є, будуть. Якщо одного хейтера вистачить, щоб збити людину зі шляху - то людина не на тому шляху стоїть...
LibertyFox, Я мала на увазі саме платформу Букнет. Якщо це одна книга і відразу ж результат, тоді це другий акаунт топа чи море реклами. А рекламу теж треба вміти запустити. Відповідно досвід в людини має бути. Можливо з інших платформ.
Погоджуюсь. Знаєте, коли я читала коментарі під фіналістами конкурсу '" Зачаровані сердця" - якось навіть трохи боляче було. Надіюсь, коли об'влять переможців це не продовжиться((( А люди просто порадіють одне за одного❣️⭐❣️
Настя Читач, Думаю, що мій блог був частково через конкурс теж. Я знаю багато авторів і знаю з чого вони починали. І я знаю наскільки важливо для деяких було не те що перемогти, а навіть потрапити в цей список. Бо я також допомагала їм. Я була б рада, якщо в конкурсі були лише перші місця. Але такого ніколи немає. Тому я просто радію за знайомих, що їм вдалося це зробити. Бо для них це теж важливо.
Скажу , як читач. Маю декілька тисяч паперових книг світових бесселерів , а також майже 2 тисячі придбаних книг на букнеті. І мені, якщо чесно більше подобається читати книги з букнету. А паперові світові бесселери гарнесенько собі лежать на поличках. Тож творіть, пишіть і розвивайтеся. А ми будемо читати і підтримувати, як зможемо.
Наталья Храпакова, Мені також ближче, але в кожного свої смаки.
На Букнеті у нас наче олімпійські ігри: завжди є автори, які радіють перемозі, і ті, хто не зовсім задоволений результатами.))
Куранда Валерія, Гадаю, що так кругом. На тому ж Євробаченні вічно те ж саме.
Повністю згодна і підтримую❤️❤️❤️!
❤️❤️❤️
Згодна♥️♥️♥️
Повністю згодна)
Згодна з вами .Вибір є завжди. Працюйте над новими шедеврами а вдячні читачі покажуть свою любов сердечками і додаванням книг до бібліотек ❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Nata Bond, )
Нічого грубого не бачу, це дійсно правда. Згодна з кожним словом, крім згаданої кількості флешмобів)))
Чарівна Мрія, Це лише ті, де була особисто я. Гадаю, що їх значно більше. Бачила читацькі ще.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати