А давайте поговоримо про...
Якщо чесно, я була дуже здивована, коли дізналася, що деякі сучасні молоді автори не можуть визначитися, в якому жанрі вони працюють. Для мене це стало справжнісіньким шоком.
Як так?
Адже жанр — це не просто слово для опису книги. Це перше, що допомагає читачеві зрозуміти, на яку історію він налаштовується. Це певна обіцянка: пригоди, романтика, детектив, фентезі чи щось інше.
Тож мені справді цікаво розібратися й почути вашу думку: що саме викликає складнощі?
Чому інколи так важко визначити жанр власної історії?
Бо пам’ятайте: перше враження про твір буває лише раз. І коли читач очікує одне, а отримує зовсім інше — виникає розчарування. А псувати знайомство з історією через невдало визначений жанр — дуже прикро.
Тож поділіться: чи стикалися ви з такою проблемою?
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОн дядько Сервантес, писав задрипаним пір’ям іспанського гусака свого «Дон Кіхота», як пародію на лицарські історії. А в результаті створив новий жанр – сучасний роман.
Таких прикладів багато, коли жанри виникали вже після твору, та воно й не дивно. Усім відомо, що яйце було раніше курки. Чи навпаки? Вже не пам’ятаю).
Жанри повинні бути. Але, на мій погляд, їх не повинно бути так багато. Хватило б семи основних, як кольорів у радузі. Кому подобається – розкладайте спектр на відтінки, без проблем. Головне, шоб твір цікавий був, легко читався, викликав емоції. Тоді його підбере якийсь там жанр, чи піджанр, чи недопережанр.
Микола Кіт, Чудові жанри....................
Коментар видалено
Я ось пишу книгу з міксом трилеру, жахів і любовного роману у часи XVI ст. у Франції, букнет пропонує обрати жанри: обираю трилер і історичний любовний роман, при тому всьому, що якоїсь реальної історії чи історичної персони в цій книзі взагалі немає, але і жанру «аристократський/придворний любовний роман» - не існує :D є лише історичний любовний роман. Але у мене є в очікуванні ще кілька книг, які також базуються на існуючих країнах (а деякі і на неіснуючих, але присутня аристократія), в різні епохи, але історії там 0, ¯\_(ツ)_/¯ тож не знаю чи це я з жанром не визначилась чи просто мого жанру не існує. :D Ну, якось і фентезі не назвеш, бо не має магії, дивних створінь чи чогось надприродного, загалом. Але і історичний ЛР - очі виколює…
Доротея Елей, Це авантюрний , пригодницький роман. Та такого не має на букнет
У мене є текст, де є війна, є любов, є елементи містики, і є Запоріжжя та Прага як два різні світи. Як це назвати одним словом? Можна спробувати. Але будь-яка одна назва буде неправдою про цілу історію. Тому я поки що кажу: літературна проза з елементами… і далі по ситуації
Liy Fo, Дякую!!!
У літературознавстві проза - форма мовлення, це правда. Але в сучасному контексті її часто вживають як узагальнену жанрову категорію. Тож усе залежить від того, в якому сенсі слово використане.
Ну якийсь жанр всі можуть визначити. З піджанрами от проблема...
А загалом - жанр - вторинне. Він придуманий для класифікації постфактум. Первинне - те, що хоче розповісти автор. А воно не завжди вміщається в рамки одного жанру. І самі жанри мають досить розпливчасті межі. По факту, у фентезі можна запхати будь-який жанр - слр, детектив, драму, історію і т.д.
А ще є поняття кросжанрової літератури. В мене самої є такий твір. Що поєднує фентезі, НФ, альтернативну історію і сучасність. Спробуй тут визначись...
Liy Fo, Звичайно. Але вже доведеться читачу прийняти цей факт - нічого тут не поробиш. Є твори, які легко вкладаються в рамки жанру, а є ті, що ні.
Для мене це ніколи не було визначним, бо я читаю всі жанри.
Стикалися)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати