Додано
04.03.26 18:24:11
Алібі для чужої зради
ЧИТАТИ "НАЗВИ МЕНЕ КОХАНОЮ"
Бувають глави, які пишуться легко, наче під диктовку. Бувають ті, над якими працюєш днями, підбираючи кожне слово. А бувають вони. Глави-вибухи. Глави-точки неповернення.
Сьогодні опівночі я викладу 54 главу, і, чесно зізнаюся: саме заради такої сцени я взагалі почала писати історію Каті.
Весь цей час ми бачили Катерину як ніжну, трохи наївну дівчину, яка шукає істину в мистецтві та «високих почуттях». Ми бачили Вадима як недосяжного генія, її маяк у штормі. Ми бачили Ірину з кригою у серці.
Але сьогодні маски впали.
У тому темному готельному номері, під сліпучими спалахами фотокамери, сталося те, що змінило правила гри.
Знаєте, кажуть, що справжню людину видно лише в момент найбільшого страху або найбільшої ганьби. Сьогодні ми побачимо справжнього Вадима. Побачимо справжню Ірину.
І, що найголовніше, ми побачимо справжню Катю, а згодом і справжнього Владислава у 55-главі.
Катя прийшла в номер Вадима за ілюзією, а піде звідти з гіркою, обпікаючою правдою. Вона врятувала свого режисера та його коханку, просто опинившись там. Її світле волосся, яке так любить Владислав, стане «алібі» для чужої зради — і водночас її власним вироком.
Мені було важко і той же час захоплююче писати ці рядки.
Це момент, коли наша Катя нарешті «прокинеться». Але ціна цього пробудження... чи не занадто вона висока?
Що тепер?
Хто врятує Катю?
Дякую, що ви зі мною в цій подорожі. Пристебніть паски безпеки — ми входимо в зону найсильнішої турбулентності.
Ваша Авторка. ❤️✍️
Катя і Владислав на Мальдивах, як давно це було❤️

Валентина Бродська
1526
відслідковують
Інші блоги
Але ми впевнено йдемо до фіналу ♥️ Десь за чверть години сходи наверху тихо скрипнули. Я підвів голову ще до того, як він з’явився. Темне пальто накинули, судячи з усього, просто поверх сорочки. Ліліан спускався
Тема сімейних стосунків — одна з моїх найулюбленіших, як, втім, і тема кохання. Саме вони змусили мене звернути увагу на твір Ларії Ковальської ДЖЕРЕЛО. Це не перший твір автора, який я читаю, і від попередніх у мене залишилося
— Visus Per Cranium, — прошепотіла я. — Ну що ж… Подивимося, що ховається в черепі цієї чорнокнижниці. За що я не любила цей обряд? Причин було багато, і головна з них полягала навіть не в його надмірно театралізованому
Давайте напишемо кожен, хто в якому місті народився. Тільки не просто назву міста, а й декілька слів обік.
Всім Привіт! Запрошую взяти участь у нашому спільному з Тетяною Степанкевич флешмобі «Мелодія кохання»! Кохання — це мелодія,
що народжується в тиші серця,
це пісня, яку чує душа,
навіть коли мовчать слова.
Воно
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже гарна пара: Катя і Владислав❤️
Добре, що Владислав забрав Катю з цього гадючника. Дякую за цікавезну книгу❤️❤️❤️
Валю, ну ти ж ріжеш без ножа))
Валентина Бродська, Я теж до тремтіння) а малому навпаки цікаво, боюся посивію згодом)))
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Дякую❤️
Біжу читати❤️
❤️❤️❤️
Чекаю з нетерпінням продовження❤️
Заінтригували блогом❤️
Мабуть вже час скинути маски...
Шикарний візуал(✿ ♡‿♡)
Невичерпного натхнення Вам! ❤️☀️
Лекса Т. Кюро, Дякую, візуал з тих фотографій, що були передані Катею для світського журналу❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати