Додано
16.05.26 18:19:30
Як ви створюєте світи?✨
Кожен, хто пише в жанрах альтернативної історії, стимпанку, технофентезі чи навіть звичайного фентезі — створює не лише сюжет, а й цілий світ. Зі своїми особливостями, технологіями, атмосферою. Думаю, у кожного тут своя послідовність, хтось починає з карти, хтось із героя, його образу чи кількох персонажів.
Чи потрібно вам попередньо візуалізувати якісь будівлі, об’єкти, інтер’єри? Чи це для вас другорядне? Допомагає вже сформоване бачення певного місця потім у написанні? Чи воно, навпаки, приходить уже в процесі роботи над текстом?
Хочу ще поділитися кількома видами альтернативного Києва з моєї історії. Яка, нагадую, продовжується. Чомусь після цих зображень вона й сама почала відчуватися для мене трохи інакше — більш атмосферною)
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ вважаю, це велика праця, яка допомагає відчути вигаданийсвіт справжнім. Навіть інтер'єр може розповісти про персонажа чимало) Ілюстрації топ
Станіслав Зоревий, Хіба що, іноді, вони стають кращі, ніж сама історія)
Спочатку виникає ідея, навколо якої все буде будуватися. Потім головні герої, їм треба дати імена, зовнішність, риси характеру. Потім — світ. Треба назвати країну, міста, придумати сусідні країни, хто там житиме, де будуть гори чи море. Сідаю від руки накидати карту. Тоді починаю писати. По ходу додаються деталі, виникають другорядні персонажі. Деталі місця дії теж приписуються в ході роботи, мені не треба його на самому початку докладно уявляти.
Лєна Міле, Розумію. Іноді про щось так довго роздумуєш, а воно в найкращому випадку — коротенький епізод, який навіть не помітять.
За ілюстрацію - десять Аскольдів з десяти хх))
А світи... Ну, якось створюється. Щось запозичено в інших, щось саме виникає в голові.
Очерет, Цікаво з тим Аскольдом...
У мене є 2 світи над якими я працюю. І вони були створені по різному.
В першому, світ народжувався разом з героями, основна концентрація уваги була на героях, а потім на деталях світу.
В другому світі навпаки, спочатку придумав концепцію світу, а потім вже героїв.
Вадим Сухобрус, Спочатку концепцію, а потім вже решту
Дуже цікаве питання, Вадиме! У мене цей процес зазвичай іде від зворотного: спочатку народжується герой — його характер, зовнішність, внутрішній конфлікт та мета, а вже під нього починає виростати і сам світ. Що стосується візуалізації — мені референси та візуали будівель чи інтер'єрів потрібні вже безпосередньо під час написання розділів. Вони допомагають зробити описи більш об'ємними та точними. Хоча бувають і рідкісні винятки, коли сама локація настільки сильна, що починає диктувати розвиток подій.
Альтернативний Київ — це окрема любов! Натхнення вам та вашій історії!
Вадим Сухобрус, Мені здається, що це чудова думка. Особливо, якщо ці локації мають такі неймовірні візуали, як у вас!
Одним із моїх хобі є малюнок. Зажди любив малювати, хоч і не художник. І саме малюнок дозволяє мені пробудити світ, оживити і навповнити його. Я багато часу проводжу в Пінтересті, або переглядаю колекції зображень на ПК чи різних ресурсах/сайтах. Без цього важко створити світ, героя чи подію книги. Звідси відповідь - візуалізація обов'язкова. Сформоване бачення звісно допомагає, але інколи сюжетна лінія, події в ній (або картинка в мережі, яка привернула увагу), вносять корективи і локація еволюціонує.
З досвіду: перша карта до "Літописів вогню" була створена на ПК з допомогою картинок із Героїв3, навзви міст і місцевостей взяті з "Конана-варвара", а раси були абсолютно рандомними як і сам сюжет. Але в процесі роботи над книгою все змінилося і стало на свої місця. Та якби не це початкове "шопопало", нічого б не вийшло.
Уже зараз, в роботі над новими сюжетами і світами, візуалізація - як початкова точка або частина пазлу. Інколи я зберігаю картинку, бо з неї мені потрібна лише одна деталь, але її я маю побачити, а не записати словом, бо запис не спрацює(зазвичай я його просто загублю і забуду).
Тож, якось так.
Василь Шпіклірний, О, дякую! Можливо вам тут хобі допомогло сформувати саме таке світоутворення. Бо, пам'ятаю, стикнувся з таким - вибігло на героя двоє. Він щось повинен зробити. Що? А що в нього є? А де воно до того було? А в чому оці, що вибігли? Через деякий час в мене пауза, бо не розумію, що він там міг зробити. Ну, думаю, поверну назад, немає тих двох, хай їм пусто буде. Біжить... А чому нікого нема? Де всі? Як не побачили? Яке село, високі загорожі чи ні...
Можливо, комусь це непотрібно. Як, взагалі, не дуже потрібна достовірність світу, нехай він прогинається.
Який у вас промисловий Київ вийшов... В мене виникає ідея - сценка, картинка, фраза - а на неї, як на котушку, поступово намотується весь світ, розростаючись в процесі.
Дієз Алго, Це було просто питання. Бо зараз бачу деяку відмінність жанрову саме для авторів - або ти натягуєш реальність на свою ідею, постійно видумуючи, як саме ось такий хід, події чи ситуація стала можлива, чи - інший шлях - спершу робиться картина світу, зі багатьма деталями, які потім використовуються, а не підганяються. Особливо це стосується альтернативної історії, стимпанків та технофентезі, де світ просто не може залишатись таким, що ми знаємо. Бо тут світ теж є героєм, може й головним.
Всього півроку як почав писати. І вийшла із цим цікава історія. Спочатку ідея як можуть з'явитися надздібності. Тож вирішив писати фентезі. Але вже у процесі зрозуів, що для мене навіть більш цікаво, не як вони з'явилися у ГГ, а чому вони взагалі працюють. Так у книзі прописалася псевдонаукова теорія... А разом із цим задумана як фентезі, книга перейшла у атегорію наукової фантастики. Ну і світ навколо змінювався відповідно.
Тож і так буває :)
Вадим Сухобрус, Здебільшого так і є.
Тим більше що сам світ у першій книзі трилогії змінився зовсім трохи. У другій дещо більше. Ну і у фінальній постапокаліпсіс. Там взагалі майже все інше.
В мене все почалося з алхімії. Про цю старовинну протонауку я мав доволі уривчасті фрагментарні знання але відчував її загадковий вайб. Там було де розгулятися. Тому я і обрав саме період розквіту алхімії (◕‿◕)
Кіт Анатолій, Але роздивлялись спочатку які лабораторії були чи потім вже будували її наче під свої уявлення?
Спочатку ідея. А потім вона проростає)
Вадим Сухобрус, Ну, він обов'язково з'явиться, якщо потрібно для сюжету. Може виступати як декорація для певної сцени, або використаний за призначенням. Але, якщо він є ключовим в ідеї, а таке цілком може бути — він може бути певним символом, якорем історії.
Не знаю, якщо чесно))
Я пишу не через світ, в якому діють персонажі, а через персонажів, навколо яких світ. Тобто первинне - герой, а не світ. Тому світ отримує те, чим має взаємодіяти з гг, а це, як на мене, простіше)
Вадим Сухобрус, та ні, якось я не звертав уваги...
В мене є певні образи, але то більш загальне)
в мене головне - ідея, потім гг а потім працюю над світом
Грудна Жаба, Але потрібно спочатку уявити собі місце чи вже воно потім просто по факту лізе на сюжет?)
дивно, що такі на вид досить сучасні паравози, а автівок не вродило, на коняках їздять
Грудна Жаба, Ну, в нас теж паровози з'явилися раніше. Хоча винайшли що те, що те...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати