НІ! НІ! І Ще Раз НІ!

А цій знижці - так!)

- Якщо боїшся, так і скажи, - зелені очі звужуються, грайливо поглядають на мене.
- Не дочекаєшся! — От чорт! Знає на що тиснути, адже я ніколи не дам задній хід, тільки повний вперед!
- Здивуй мене, дитинко, - від його хрипкого голосу зносить дах.
Варто було мені ще раз подумати над тим, що я роблю? Однозначно варто було б! Варто було б послати цього сексуального красеня до дідька? Без сумнівів! Потрібно було залазити на стіл у ВІП кабінці нічного клубу? НІ! НІ! І ЩЕ РАЗ НІ!
Хіба могла я подумати, що цей нахабний красень виявиться моїм новим ректором? ВИКЛЮЧЕНО!
З якою ж ганьбою я буду згадувати цю ніч... Але все це буде потім, адже зараз я хочу відірватися...

gS2mger1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Джулія Ромуш

16870

відслідковують

Інші блоги

Христина Тиндик

Вечірні теревені ❤️

Вже дуже давно ловлю себе на максимально дивній ситуації. До мене приходить натхнення приблизно після кількох днів повного відпочинку і, можливо, навіть деградації (не виходячи на вулицю, не спілкуючись ні з ким). От просто

Mary Pictor-Somnians

Буктрейлер до 1 частини "Впусти мене у своє серце"

Вперше роблю картинку з посиланням на відео, якщо що не засуджуйте. Намагалась, як могла. Запрошую до перегляду:)

Герман Харрінгтон

Про деякі речі які складно писати.

Вивчаю потроху деякі аспекти письменницького ремесла. І останнім часом доволі складно писати, тому що опрацьовую певну техніку і думаю над нею. Майстерність автора проявляється не в тому, щоб пояснювати та розжовувати,

Джулія Ромуш

НІ! НІ! І Ще Раз НІ!

А цій знижці - так!) Іспит для ректора - Якщо боїшся, так і скажи, - зелені очі звужуються, грайливо поглядають на мене. - Не дочекаєшся! — От чорт! Знає на що тиснути, адже я ніколи не дам задній хід, тільки повний вперед! -

Тая Бровська

Аліна лютує...

Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення: Аліна з'являється на сходах із дитиною на руках. У мене очі лізуть на лоб! Не можу відірвати погляду від немовляти, щоб подивитися в очі матері. Але ковтаю і видихаю... —