Занадто інтимне

Ця глава — про межі.
Про ті, які ми боїмося переступити.
І про ті, які дуже хочеться порушити.

Майя вчиться дозволяти собі бажати,
а Мартін — вчиться стримувати свої бажання.
І між цими двома “вчусь” народжується напруга,
яку можна різати ножем.

Його майстерня — світло, квіти, портрет на шкірі.
Її погляд — уважний, інтимний, майже оголений.
Він створює мистецтво для неї.
Вона стає його музою — не просячи про це.

А ще — зізнання.
Про бабусю, про мрії, про страх втратити себе.
Майя не мріє, бо боїться болю.
Мартін — той, хто хоче навчити її бажати.

І кульмінація — сукня.
Гарна. Відверта.
Занадто інтимна, щоб ділити це з усім світом.

Він уявляє її.
Вона це відчуває.
І грає з його бажанням, не дозволяючи йому стати неконтрольованим.

Ця глава — не про поцілунки.
Вона про владу над собою.
І над тим, хто поряд.

І здається, ці двоє тільки починають
вчитися грати за правилами одне одного. ?

 

https://booknet.ua/reader/kodove-slovo-xochu-b448257?c=4957073

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
02.03.2026, 19:12:06

Гарно вийшло

avatar
Ганна Літвін
02.03.2026, 18:22:41

❤️❤️❤️

avatar
Кіт Анатолій
02.03.2026, 18:06:10

Яка краса ♥️

avatar
Кі Цуне
02.03.2026, 17:59:25

❤️❤️❤️

avatar
Олена Лук'янова
02.03.2026, 17:48:27

❤️❤️❤️

avatar
Яна Тарасевич
02.03.2026, 17:46:28

О, це дуже буде цікаво! Порушити чи не порушувати межі? Що можна отримати, порушивши їх? Тема яка є незмінною❣️

Інші блоги
Цитата
Розділ 28 Фрірен — Усі починають зі слабкості. З часом вони поступово стають сильнішими. Не марнуй час, порівнюючи себе з іншими. Щодня ти маєш ставати сильнішою, ніж була вчора. І тоді сила сама прийде до тебе…
Її плач виражав смуток...
Її плач виражав смуток, який вона не могла передати словами — він був мовчазною мовою її серця, тихим криком душі, що просив не порад, а розуміння. Сльози котилися не від слабкості, а від глибини почуттів, яким
— З’їсти не зможу, а от покусати — без проблем,...
...лисичко, — відповів він м’яким, майже солодким голосом, що зовсім не пасував такому хижакові. ​— Не боїшся отруїтися? — я насмішкувато глянула на нього. — І не називай мене так! Я не маю нічого спільного
Угода
Вітаю, мої любі читачі та читачки! Перш за все, вітаю усіх із весною. Щиро сподіваюся, що навіть похмура та трошки зимна, весна все одно змушує серце калатати від захвату та передчуттів. І налаштовує на романтичний лад. Отже,
Вихід з клітки
Дорогі читачі та автори ♥️ Вже опублікована глава роману " Капкан для метелика" Візуал для глави ♥️
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше