Про правила коментування в моєму блозі

Привіт.

Як ви могли помітити, мушу писати вже третій блог на тему спілкування авторів та читачів.

На цей раз так, щоб не було зайвих запитань)

Я розумію, що всі ми маємо права, бажання і т.д. і не допусти Господь порушити ці сокровенні одвічні вольності. Але раз на те пішло, то і про обов'язки теж треба не забувати. Зокрема, про ввічливість, повагу і адекватність.

Я в своїх блогах можу писати як я бажаю, але  дозвольте пройтися і перечитати: я пишу так, що нікого особисто не зачіпаю, не наїжджаю. Відповідаю різкіше лише тоді, коли ви переходите межу і не зупиняєтесь або коли не розумієте натяків, що достатньо негарно себе ведете.

Можете помітити і те, що я пропоную перейти в особисті повідомлення, якщо вам особисто щось шкребе на мене чи проти мене.

Коли ви приходите до мене коментувати мене чи когось, пам'ятайте про це правило ввічливості і поваги. В себе на сторінці можете вести себе, як вам заманеться.

Ще раз повторюю, давайте жити дружно! 

В моєму літературному домі ми не спілкуємося за допомогою вил та кийків.)))

На книги критику приймаю, на комоїдство реагую адекватно.

Тому, прошу не знаючи мене, іншого автора чи читача, не сприймаючи чиїхось поглядів, не атакувати словами. Ми ж цивілізований народ, чи таки ні?

P.S. Дякую усім, хто приймав участь у попередніх блогах, які стосувалися літературних тем, а не власне моїх книг.

На жаль, у останніх блогах було перейдено межі адекватного спілкування між читачами та авторами.

Я змушена для вашого і свого спокою їх знести.

Висновки зроблені.

Попередження дано.

Дякую за розуміння.

 

 

Інші блоги
За завісою...
Розповім про деякі цікаві (можливо, не дуже) факти щодо процесу створення темного фентезі «Гармонія». 1. У мене велика проблема із тим, щоби придумувати імена персонажам та назви книг. При публікації я зіштовхнулась
Поговоримо про нову книгу?
А що, як я скажу вам, що моя наступна історія починається не з кохання, не з прекрасного палацу і навіть не зі знайомства з головною героїнею? Вона починається зі смерті. Точніше, з цілого поля мертвих. 1593 рік. Пхеньян. Корея
27 розділ Заборонений Кадр
Всім привіт моїм читачам! ❤️ Сьогодні в Забороненому Кадрі: Минуле іноді повертається зовсім неочікувано. Навіть тоді, коли ти докладаєш усіх зусиль, аби залишити його далеко позаду. Настя навчилася жити за власними
Оновлення
Рік пройшов, а я досі ведусь на нього, як уперше. Бляха. Не дивись так. Пізно. Він помітив. Це не зовсім так описує сцену, як було насправді, але мені подобається ця картинка. А як усе було насправді — читайте в розділі!
Новинка в жанрі фентезі!!!
Вітаю, мої любі читачі, колеги й гості блогу!!! Просто із величезним задоволенням нарешті повертаюсь до активної праці над своїми історіями. У житті склалось так, що змушена була на деякий час поставити на паузу свою творчість
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше