Анна п'ять років вірила своєму чоловікові, але...

Вітаю.

Роман "Гораль. Не дам тобі піти" — оновлено!

... Але. Можна обманювати. Роками жити у брехні, і ті хто поруч будуть вірити, але до певного моменту. Все таємне стає явним, і це лише питання часу.

✨✨✨

— Всеволоде, Анна тебе послухає. Просто поговори з нею, — наполегливо просить мій чоловік.

Відчуваю, що Всеволод нервує. Напевно, вже пошкодував, що увімкнув гучномовець. Але я вже налаштувалася слухати це до кінця. Виходу все одно немає.

— Власе, про що я повинен говорити з твоєю дружиною? Вона бачила твою зраду... Тут слова зайві, — шипить чоловік поруч.

— Вона повірить, — переконливо запевняє Влас. — Вона у мене наївна. Анна точно повірить, ти тільки поговори з нею, — тисне на брата мій чоловік.

— Я не робив цього півтори тижні тому і зараз цього робити не буду, — шипить у слухавку Всеволод. — Анна правильно зробила, що пішла. Шкода, що вона не зробила цього раніше.

— Всеволоде, ти придурок. Допоможи мені знайти Анну, — вимагає наказовим тоном Влас. — Вона моя дружина.

Гораль. Не дам тобі піти...

Приємних емоцій!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
22.02.2026, 21:18:09

❤️❣️❤️❣️❤️

avatar
Світлана Ганчук
22.02.2026, 20:51:20

Прочитала, дякую, щиро за них вболіваю! Тепер чекаю на олігарха.

Інші блоги
Старлайт | Прода
Привіт вам. Прода на “Старлайт” на сайті. Вас чекають останні розділи ці дні. Тому сподіваюся, вам подобається. Дописую вам фінал і сяду за вичитку… Трохи втомилася за сьогодні. Занадо багато шуму. Читайте та лягайте
3 побачення Джима
Скільки побачень потрібно, щоб між вами справді «заіскрило»? Кажуть, існує магічна цифра три. Вона звучить як золотий стандарт, як той самий переломний момент, після якого все стає зрозумілим. Але що, як реальність
Змінила жанр книги
Пишучи «Сталь та Полин», я в якийсь момент зловила себе на дивній думці: називати цю історію «любовним романом» — ніби трохи нечесно. Бо коли я тільки починала, це і справді була історія про заборонене кохання.
Візуал + спойлер Вітер та магія
Трохи спойлеру до наступного розділу: Алія йшла повільно, майже навпомацки. Очі вже звикли до зеленкуватого світла, але воно все одно викривлювалося, ламалося на нерівних поверхнях стін. Світні зелені прожилки
Не всім ця новина сподобалася...
— Заходь, Гришаню, заходь. Розташовуйся! — радісно вітаю друга, коли він заходить до мого кабінету. Можливо, занадто радісно. Переграю? Назаренко дивиться на мене підозріло, трохи примружившись, наче прицілюючись,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше