Ревнощі

Бо він так хоче і не може...

“— Ти виглядаєш на диво бадьорим.

— Я прокинувся в ліжку з Цзінь Меньлунєм, — весело відповів Юйер, усміхаючись очима-півмісяцями, — вам теж варто спробувати, пане. Спати поруч виявилося на диво приємно.

— Ні, — швидко відповів імператор. — Ні. І мені, і йому потрібно більше особистого простору. Ніч призначена для сну. А не для проведення часу, — відмовив Хей Цан.

Юйер лише знизав плечима.

— Завтра прибуде цілитель із Цзияна.

— Добре.

— Сьогодні ми можемо відвести їх до міста.

— Організуй, — спокійно відповів Хей Цан. — Тільки підготуй мені маску й маскувальні чари.

— Так, пане. — Юйер низько вклонився, а потім піддався спокусі, ухмильнувся, ховаючись за довгим волоссям, і знову сказав. — І все ж спати в одному ліжку зі своїм судженим — приємно.”

✨️Оновлення історії "Засніжена камелія" щоденно об 11:00✨️

(посилання та картинки клікабельні)

Ваша улюблена письменниця, 

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал “Вільхова садиба”