Як я почав писати

 

Моя історія:

 

Я почав писати років у 5. Це була невелика оповідка про нашого собаку Хруща (речень на три). На жаль, той "твір" не зберігся, але я досі пам'ятаю, що це була яскрава, хоча і коротка історія, написана величезними кривими  (але різнокольоровими) літерами (то був період творчості, коли все писалось фломастерами). "Текст" про песика доповнювався майже точним портретом головного героя. Ну точним у якому плані - з малюнка можна було вгадати, що це собака, а не стілець чи недобудований будинок. Трошки старшим, може, у 8-9 років, я перейшов на інший рівень, як творчий, так і технічний - батько став пускати мене до своєї друкарської машинки. Літературознавці назвали б ті мої тексти "літературним дадаїзмом", а людина, яка не шарить за літературу, - набором літер. Власне, в ті часи моя творчість полягала в тому, що я із задоволенням і з усього маху лупив по клавішах, насолоджуючись звуком їхнього ходу і дзиньканням каретки та сичачи, коли палець застрявав між клавішами, не звертаючи особливої уваги на змістове наповнення того, що виникало на папері. Процес переважав над результатом - саме тому паперу інколи не було, я просто клацав.

З 10 до 14 років я вів щоденник, як і мій батько. Ті невеликі записи нині - справжня машина часу в "нульові". Десь у цей період я став писати щось схоже на класичну прозу, і почав відразу з романів. Комп'ютера в мене тоді ще не було, тому я просив батьків купувати мені великі зошити в цупкій палітурці, на сторінках яких досі можна прочитати фентезі, де половина епізодів була переказом сцен з голлівудських фільмів, бойовик, у якому герой потрапляє в якісь сиутації на кожній другій сторінці, і навіть якусь заморочену оповідку, де головними героям були ТНМК і Океан Ельзи, та багато чого іншого.

У 16 років мене вперше опублікували. Мій фантастичний твір про працівника сфери продажів, який потрапляє в село 1950-х і намагається звідти вибратись, знайшов своє місце на сторінках журналу "Березіль". З того моменту я десь так і пишу - переважно в "стіл" і дуже рідко публікуюсь в спеціалізованих виданнях. Хоча інколи стіл заміняє літературний сайт, по типу "Букнету", у якому можна поділитись своєю творчістю, не чекаючи згоди рецензента чи видавця.

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Цікаво було почитати))

Arsenii Troian
16.02.2026, 18:19:46

Настя Ніченька, Дякую

Інші блоги
✨пост подяки ✨
Я тільки сьогодні почала новий роман "Майор для Малої". Давно в голові була ця ідея! І дякую за таку миттєву рекомендацію роману. Це велика підтримка для мене як для автора-початківця! Такі реакції надихають! Дякую,
А чи багато серед вас таких, як я?
Зізнавайтеся, чи багато серед вас тих, хто обожнює Домініка Торетто, фільми «Форсаж» та «Три ікси»? Хто любить шалені перегони, круті тачки, небезпечні місії, завербованих таємних агентів і героїв, які спочатку
Повернення у мертвий світ. Заради життя.
А чи буває таке? Книга "Повернення у мертвий світ" https://booknet.ua/book/povernennya-u-mertvii-svt-b459794 автора Ольга Инка https://booknet.ua/olga-inka-u11499242 стверджує, що подібне можливо. Але давайте по черзі. Який він - мертвий
Вівісектор проти Зламника. Глава 5
Контракт із дияволом, або ласкаво просимо до Патруля! Кажуть, що свобода безцінна. Але Димитрій Вальтер, схоже, має власний прейскурант. І Данаїл щойно переконався, що потрапити до рук Вівісектора — це ще гірше, ніж опинитися
Осінь чи Різдво?
Листопад — це такий собі місяць роздоріжжя. Для когось він пахне мокрим листям, дощем і холодом, що пробирається під пальто. Це туман, який огортає голі дерева, що немов вирушають на вічний спочинок. Сіре небо, калюжі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше