Прода на сайті

Привіт вам)  прода на “Валентинку в моїй голові” на сайті. А також, прода на  “Монохромію”.

AD_4nXe3auEsJIUxcutQzdUu8S97rwa8PfYDpxjShcrh_ZmoTikYRcnfx23QyXIyHK3geqV-cfzQxxRehCN9IuZX_ESZw1UBQJqeuYAu3xNwFalWGRTXvQDw61pgwMfb1NFjRCZ4w1klkA?key=4cWGkEAWNenXjcU8Xs0k6g

— В тому то й справа, — знизала вона плечима й клацнула на кнопку. — Чим більше ти кохаєш людину, тим довше можеш її бачити. Чим довше ти її бачиш, тим краще її знаєш. І чим краще ти її знаєш, тим реалістичніше можеш намалювати. По роботах завжди видно, що відчував автор. 

— Тоді наскільки сильно ви можете закохатися в мене...? — зірвалося з губ і я подумки вдарив себе добряче по голові за ці слова. Ця дівчина змушувала мене нести нісенітницю. — Тобто…

— Хочете перевірити? — розсміялася незнайомка та  закотила очі. — Настільки сильно, наскільки ви захочете, щоб я це зробила. Тому розслабтеся нарешті та спробуйте показати свою кращу версію. Я дивитимусь на вас найближчий місяць. Тому дайте мені причину закохатися у вас. 

 

Читати книгу:

https://booknet.ua/reader/monohromya-b449256?c=4944296&p=1

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
2000 прочитань❤️❤️❤️
Поки я займалась написанням продовження до книги, та її буктрейлером, інша книга встигла набрати аж 2000 прочитань. Невеличкий успіх, хоча я не вважаю її шедевром, а скоріше чтивом на вечір, не найгіршим зі всього прочитаного
Місто, яке навчило мене дихати...
Сакура падає Сьогодні я поставила останню крапку в історії Со Йон та Рена. ?️✨ Коли я починала писати «Коли сакура падає», я думала, що це буде просто розповідь про дівчину, яка втекла з Сеула до Токіо. Але поки
Невеличкий спойлер
Щось сидів, писав нову книгу (а це буде хоррор) і спіймав себе на спогадах про одну чудову гру. І згадав також те, що мені не давало спокою у тій грі... Власне... ось вам мем з цього приводу. Можливі невеликі спойлери, але байдуже
Нарешті я це зроби.
Нарешті закінчив вставляти ілюстрації в кингу. Не буду говорити, скільки на це пішло часу, нервів, та одного помноженого на друге. Тому просто запрошую до прочитання книги "Догмар Мораксус", яка тепер з картинками
Чи правда, що читачам потрібні емоційні гойдалки?
Хай. Чесно? Іноді здається, що половина романів закінчилась би на 40-й сторінці, якби герой просто сходив до спеціаліста. Не викрадав би нікого. Не “перевіряв би почуття” через ігнор. Не влаштовував би триденну
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше