Чому найважче, це дописувати?

Сьогодні додав два нові розділи до книги "Аромат із присмаком зради"

І якщо чесно — пишеться важко.
Хоча дивно: є сюжет, є бачення фіналу, є сцени в голові. Я знаю, куди йду.

Але чомусь саме те, що потрібно написати, не хоче писатися.

Голова вигадує все що завгодно — нові історії, інші повороти, паралельні лінії.
А от сісти й дописати те, що вже задумано — складніше, ніж очікував.

Не знаю, з чим це пов’язано.
Можливо, коли історія стає ближчою до фіналу, вона починає чинити опір.

Але я схоже не зупиняюся.

Нові розділи вже доступні.

 
 

 

 

11 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

У вас чудові твори)) Коментарі продублювалися))

Вадим Івахнюк
16.02.2026, 13:25:01

Настя Ніченька, Дуже радий що слідкуєте і читаєте . Це надихає і мені дуже приємно!

avatar
Дієз Алго
15.02.2026, 21:33:16

Думаю, це тому, що в голові ви вже все придумали і вам нецікаво))

Вадим Івахнюк
16.02.2026, 13:23:28

Дієз Алго, І в цьому важко зізнатися)))

avatar
Лія Лісова
15.02.2026, 20:52:51

Ох, як це знайомо.
Нещодавно закінчила свою першу книгу і теж довго тягнула з фіналом, хоч все вже було проаналізувовано, продумано і складений пазл докупи.
Можливо, просто ваші герої не хочуть вас відпускати?✨
Обов’язково загляну до Вас на сторінку.
Натхнення Вам і багато читачів)

Коментар видалено

avatar
Ріна Март
15.02.2026, 19:52:10

Можливо, це просто не Ваш жанр. У мене так було, коли писала фентезі - все продумано до дрібниць, бо там детективна лінія і неочікувані сюжетні повороти. Однак, писати було важко, а закінчувати - ще важче ))) Хоча загалом мені важко даються закінчення - хочеться залишити післясмак, а для цього треба працювати більше аніж на початку роботи

avatar
Артем Сахарний
15.02.2026, 17:42:08

Пройшов через це декілька днів назад. Це й справді дуже дивне відчуття. Особливо кумедно виглядають спроби мозку придумати бодай хоть щось, тільки б не писати. ) Я буквально себе змушував сідати та продовжувати. Важко пояснити, чому це відбувається. Особисто в мене, це мабуть був страх все зіпсувати. Тобто сумніви, що те щось я мушу написати, зіпсує всю історію.
Бажаю Вам стійкості та рішучості. Залишилося ще трішки :)

avatar
Arsenii Troian
15.02.2026, 16:54:43

Може, вам не хочеться прощатись з героям, від того робота і "буксує".

Вадим Івахнюк
15.02.2026, 17:32:53

Arsenii Troian, Ну типу може таке і бути . Але з самого початку я зрозумів що це трохи не мій жанр

avatar
Соломія Вейра
15.02.2026, 17:32:07

Оооо, як я Вас розумію) Маю саме таку ситуацію зараз...
У менеджменті є поняття "з'їсти слона" - про великі задачі. Особисто для мене історія на 2 книги - це великий слон))) Якщо не можеш, то його треба розділити на менші частини - "жаби", долати менші задачі не так приємно, але еффективно.
От і у мене так, залищилося тих 15-20 жаб, і скелет по ним є і кінцівка є...Але капеець....вже хочеться нового слона))) Це "м'ясо" напевно вже приїлося)))

avatar
С Осте
15.02.2026, 15:48:31

Знайомо. У мене таке буває, коли активно пишу. Інколи допомагає повна пауза в творчості

Показати 2 відповіді
С Осте
15.02.2026, 16:30:55

Вадим Івахнюк, ох... співчуваю

avatar
Руслан Баркалов
15.02.2026, 16:02:31

О, як знайомо. Головне не дуже тим перейматися. Аби сама думка не вилетіла з голови.

Вадим Івахнюк
15.02.2026, 16:03:54

Руслан Баркалов, Ну так , але якось немає ??Мотивації чи що?

Дякую за нові розділи✨⭐❤️

Вадим Івахнюк
15.02.2026, 15:55:38

Настя Ніченька, Радий, що читаєте! Дякую

Інші блоги
Зустріч через роки і шалене кохання. Мега знижка!!
Привіт, мої хороші! Пропоную мега знижку, на дуже гарну і емоційну історію кохання "Врятуй мене". Хто ще не читав - ЗАПРОШУЮ! Вони кохали один одного ще зі школи. Це було дуже
Трофей для мільярдера. Знижка.
Сонечки, привіт! Поспішаю поділитися приємною новиною. Сьогодні, протягом доби, діятиме знижка на неймовірне палючу історію ТРОФЕЙ ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА, яка затягне у тенета сюжету з перших сторінок чи навіть фраз. Хіба
Про "Бузкові історії"
"Бузкові історії" я почала писати три роки тому, у квітні. Пам’ятаю той час так, ніби це було вчора. Тоді саме цвів бузок, і його аромат стелився вулицями, проникаючи навіть на балкон моєї квартири. Я вдихала
№1 в жанрі! Дякую!
Вітаю, любі читачки і читачі! Ви бачили? Мій роман «Пробач, некохана» зараз на першій сходинці в категорії сучасного любовного роману на Букнет! І на третьому місці у топі серед всіх жанрів❤️ Це дуже знаково
Поліаморія чи моногамія. Мої роздуми.
У романтичного кохання є одна аксіоматична репутація: якщо воно справжнє, то людина має бути одна. Одна велика любов, одна «твоя» людина, один вибір. Друга закоханість у цю картину не вписується. Наука про романтичні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше